Слава ЗСУ!

- Так! Просто у неї дуже розвинуте почуття гідності і вона весь час хоче довести всім свою точку зору. Та насправді, вона прекрасна людина.

На хвилинку в кімнаті стало тихо. Еліза посміхнулась.

- Боже, до чого ми дійшли! Приїхали помститися їй, а самі лежимо в її квартирі і розповідаємо одне одному, яка вона прекрасна людина.

Смол закрив очі.

- Вона дійсно дуже прекрасна людина...

- Ало, так, я слухаю... Ало! Дуже погано чути.

- Це я, Жанно, ти чуєш? – кричав у трубку полковник.

- Так, полковнику, що сталося?

- Ти де?

- Я на місці.

- Як ти долетіла?

- Нормально. Літак приземлився десь о десятій.

- Щось уже дізналася?

- Так, наша Меланія працює на фірмі разом зі своїм чоловіком Лук’яном Райде. Я зараз тут знаходжусь.

- А Меланія де?

- На прохідній сказали, що буде з хвилини на хвилину. А, он вона іде! Все, бувай.

Жанна заховала мобільний телефон і побігла за Меланією.

- Пані Райде! Зачекайте хвилинку.

- Я слухаю, - здивовано відповіла Меланія, почувши рідну мову.

- Мені потрібно поговорити з вами. Це відділ розслідувань! – виймаючи з кишені посвідчення, задихано сказала Жанна.

- Я вам вірю, - не дивлячись на Жаннине посвідчення, промовила Меланія. – Проходьте.

Жанна зайшла в кабінет.

- Сідайте, будь ласка, я вас слухаю.

- У нас є відомості, що ви зустрічались з Алексом Кар’яновим.

Меланія здивовано подивилася на Жанну.

- Можливо, більше відомим вам, як Дракон.

- А-а-а, - полегшено зітхнула Меланія. – Як ви сказали його ім’я насправді?

- Алекс Кар’янов, - з посмішкою відповіла Жанна.

- Я розумію, вам смішно. Зустрічатися, навіть, якийсь час жити з людиною, і не знати її імені, - намагалась пояснити Меланія. – Але його всі називали Драконом. Тому, якщо хочете про нього щось дізнатися, краще не згадуйте його справжнього імені, бо більша частина людей скажуть, що чують це ім’я вперше.