Слава ЗСУ!

Декілька секунд полковник стояв мовчки.

- Так, я зрозумів, це все міняє, звичайно! Назви іще раз! Як, як? Зрозумів. Дякую, бувай.

Манєк поклав трубку на стіл і стояв, не ворушачись.

- Що там? Що сталося? – запитала Жанна.

- Це якась невідома речовина? – раділа Ауріка. – Такої немає в природі, правда? Це слід справжнього Дракона, правда ж?

Але полковник мовчав.

- Що це за речовина? Якась невідома? – наполягала Ауріка.

Але Манєк, нічого не відповівши, взяв сигарети і вийшов з кабінету.

- Або повіситься, або покурить і прийде назад, - не смішно пожартував Шланг.

- Увага! – проговорила Дора. – Зйомок сьогодні не буде! Ми мали виступати в прямому ефірі, але зараз там якісь неполадки і нас не можуть транслювати. Тому всі вільні, дякую, що прийшли.

Дора почала збирати речі. Але її здивувало те, що ніхто, навіть, не ворухнувся.

- Ви вільні, - повторила Дора.

Всі мовчки переглянулися.

- Чи ви збираєтесь заночувати тут?

- Ні, ні, - раптом заперечила Іванна. – Правда ж, ні?

Іванна з натяком поглянула на Арсена.

- Так, ми вже йдемо, - підтвердив Арсен і почав збирати речі.

Дора вийшла із студії.

- Ну що, почнемо? – запитала Іванна.

- А чому ви не сказали Дорі про нашу затію? – не зрозуміла Ядвіга. – Може, їй би теж сподобалось.

- Так, може, вона, навіть, розкаже про наші таємниці на першому каналі, - проязвила Іванна.

- Так, я не подумала, - погодилася Ядвіга. – Їй краще не знати. А кого ми посадимо на наше крісло?

- Так, дійсно, хто наступна жертва?

Ельзара, нічого не кажучи, добровільно вийшла і сіла на крісло.

- Та ти думки читаєш, - посміхнувся Арсен. – Що ж Іванно, ти, мабуть, триматимеш камеру, бо якщо на кріслі сидітиме Ельзара, я буду найактивнішим глядачем.