Слава ЗСУ!

Як воно, коли тебе звинувачують в убивстві? Що відчуваєш при єдиній думці про довічне позбавлення волі?

Свобода... Ніхто не цінує її, доки вона є! Ніхто не думає про те, що може настати час, коли хтось усе вирішуватиме за тебе: коли тобі їсти, коли спати... І вже не так важливо, що ти зробив в цьому житті. Набагато болісніше думати про те, чого ти зробити не встиг. Краще просто убити себе... Убити, ніж знати, що твоє ім’я вже ніколи не прозвучить так, як ти того хочеш. Ніхто вже не скаже, що Алекс Кар’янов – один з найвидатніших акторів сьогодення, ніхто не помітить його пристрасної гри, ніхто не оцінить його відверті почуття. Він же УБИВЦЯ. Він убив п’ятьох людей, з якими, навіть, не був знайомий...

- Дракон, якщо ти прогулюватимеш наші ток-шоу, Дора вижене тебе з роботи, - зайшовши до гримерної, промовила Ельзара.

Дракон злякано відірвався від своїх роздумів.

- Чого ти такий зляканий? – не зрозумів Смол. – Ти що, вірш писав?

- Ні...

Ельзара посміхнулась.

- Ельзаро, є розмова, - звернувся до неї Дракон.

- Я тебе уважно слухаю.

- Я просто не знаю, до кого мені іще звернутися. Потрібен хтось прогресивний, хто вміє швидко і правильно думати. Бо я останнім часом якийсь далекий від цього світу.

- Ми помітили, - пожартував Смол.

- Коротше кажучи, мене звинувачують в убивствах... Я не знаю чому мене, не знаю, кого я убив, не знаю нічого! Я просто у розпачі! Що мені робити, до кого звернутися. У мене своїх проблем вистачає, ще тільки з органами правопорядку я не зв’язувався!

- Я так зразу і не знаю, що тобі порадити, - сідаючи на крісло, промовила Ельзара. – Убивства – це серйозно... Шукай адвоката, мабуть...

- За які гроші, Ельзаро? За ті, що Дора платить?

Ельзара усміхнулась. Дракон продовжив:

- Я на ці гроші хіба що шнурок можу купити... Щоб повіситись.

Ельзара нічого не сказала, хоча в душі повністю не згодна була зі словами Алекса про самогубство. Проте, розуміючи, в якому він знаходиться розпачі, просто промовчала.