Слава ЗСУ!

- Чудово, неймовірно, - крикнув директор фільму, - наша принцеса одним махом вирішила всі проблеми. Треба буде сказати, щоб вас вписали у співсценаристи.

- І співрежисери, - додав Адріан.

Дора ненависно подивилася на нього і вийшла з кімнати.

- Що тут сталося?

- Убивство першого ступеня.

- Хто він?

- Євмен Чапек, 28 років, молодий бізнесмен, директор заводу по виробництву їжі для собак "Чап". Одружений, дітей немає.

- Треба визначити чи були у нього конкуренти?

- Пане полковнику, якщо ви побачите знаряддя вбивства, то зрозумієте, що це не конкуренти.

- Дякую, я вже був у гаражі. Другий раз я туди не хочу.

- Жанно, підійдіть сюди! - побачивши жінку, яка виходила із гаража, крикнув слідчий.

Експерт підійшла до Шланга.

- Це полковник Манєк, познайомтесь, - сказав Шланг.

- Дуже приємно.

- То що ми маємо? - запитав слідчий.

- Нічого, - промовила експерт, - абсолютний нуль. Ніяких відбитків немає, і що найгірше, логіки теж. Якщо це замовлене вбивство, то хіба не легше було скористатись пістолетом. Якщо це не умисне вбивство, то навіщо було так знущатися над тілом?

Експерт в повному нерозумінні знову поглянула в бік гаража.

- У мене є два варіанти, - продовжила вона, - або людина, яка скоїла це, невиліковно хвора, або...

Жанна раптом замовчала.

- Або що? - перепитав полковник.

Але Жанна не відповіла на його питання. Вона зробила вигляд, ніби просто не почула, що запитав її полковник.

"Невже у цієї жінки такі самі думки, як і в мене. Може, вона теж вважає, що це зробила не людина, а..."

- Полковнику Манєк, підійдіть сюди, - крикнув Шланг.

Полковник підійшов до дверей будинку.

- Це Гордій Ганчич - найкращий друг убитого. Кажуть, останнім часом у них були якісь суперечки. Поговоріть з ним, а я займуся дружиною Чапека.