Слава ЗСУ!

- Ні, Ельзаро, ти помиляєшся, - перебив її Адріан. - Іноді у житті виникають такі проблеми, які навіки розлучають, навіть, тих, хто дуже щиро кохає.

- Я поважаю твою думку, Адріане, - щиро сказала Ельзара, - але з будь-якої проблемної ситуації існує вихід, і якщо якісь люди щиро кохають одне одного, то навіть, якщо хтось із них не правий, вони можуть просто поговорити і вирішити свої справи. А якщо поговорити заважає гордість, то це вже не кохання, а лише амбіції.

- А якщо поговорити заважає відстань?

- Кохання не знає слова "відстань", - відповіла Адріанові Ельзара, - кохання або є, або його нема. І якщо воно дійсно є, то може пролетіти за покликом серця мільйони доріг. І запам’ятай, Адріане, кохані самі по собі не зникають, зникнути може лише кохання.

- Ні, зовсім ні, - сумно промовив Адріан. - Якраз навпаки, кохання не зникло, а зникла лише кохана...

- То мені продовжувати? - запитала Меланія. - Бо я щось нічого не розумію, про що ви говорите.

- Так, продовжуй, будь ласка, - промовила Ельзара, - вибач, що ми перебили тебе.

- Де я закінчила?.. А, ось знайшла.

Тренг налетів на Адріана і своїми п’ятьма лапами обхватив його міцне тіло. Він намагався здавити його так, щоб той перестав дихати. Але принц вчасно вийняв із-за поясу вогняний меч і одним махом відтяв Тренгові одну із його драконових голів. Тренг на секунду відступив, але потім знову накинувся на принца. Принц був готовий до нападу і вже прицілився відрубати чудовиську людську голову. Але людська голова вчасно відхилилася, і з плеч Тренга полетіла друга драконяча голова. Тепер залишилась лише одна - найрозумніша людська голова.

З Тренга потоком лилася кров. Його дві голови, які вже валялися на землі, досі розмовляли між собою. Але Тренг не відчував болю. Він продовжував нападати на принца. Зрозумівши, що його не так легко побороти, напівлюдина-напівдракон підняв величезний камінь і жбурнув його у принца. Принцові вдалося відхилитися, але свого вогняного меча він забрати не встиг. Меч назавжди залишився під величезним каменем. Тепер принц був беззбройний. Тренг обхватив його своїми лапами і знову здавив його так сильно, що принц ледь дихав. Що робити? Руки принца були тісно придавлені до тіла, і він не міг ними, навіть, ворухнути. Ногами зброю з-під каменя теж не дістанеш. Тоді, зібравшись останніми силами, принц відкрив рот і вчепився зубами в Тренгову шию. Шкіра була товстою і слизькою і прокусити її було не легко. Тоді принц на секунду відпустив Тренгову шию, а потім щосили знову стиснув зуби. З Тренгової шиї виплеснула кров. Напівдракон розжав лапи і пустив принца. Принц ледь живий підійшов до своєї коханої і ніжно обійняв її.