Слава ЗСУ!

Всі інші не наважились виступити проти Ельзариної улюблениці, хоча її дурна манера говорити вже дійсно всім припеклася.

- Нічого цікавого на цій плівці немає, - промовила Іванна вже спокійніше, коли плівка домоталася до кінця. – Я фотографувалась на тому озері зі своїм хлопцем, і хоча нас знімав простий перехожий, мої фото набагато кращі.

- У тебе є фото на тому озері? - зацікавлено перепитала Ельзара.

- Так, з моїм хлопцем.

- Саме з тим хлопцем?

- Так.

Ельзара пильно подивилась на Іванну і спокійно промовила:

- Коли він повернеться до тебе, принесеш мені ті фото.

- Ну що ж, сподіваюсь тепер ніхто не перешкоджатиме нашій розмові з Луїзою, - сказав Шланг, виходячи з машини.

- А куди подівся Манєк? – запитала Жанна.

- Його терміново визвали у відділок.

Шланг направився до лікарні Св. Георгія.

Останньою з машини вийшла Ауріка.

- Жанно, зачекай, - звернулась вона до експерта, яка теж направилась до лікарні.

- Що?

- Мені здається ті напружені відносини, які склалися між нами сьогодні, зайві. Я поважаю твою думку, і не хочу, щоб якась дурна азербайджанська дівчина стала тому перешкодою.

- Я теж так вважаю, - спокійно відповіла Жанна, яка вже давно не сердилась на свою помічницю, і просто не знала, як про це сказати.

- Вибачте, мені потрібна Луїза з 44, - показуючи документ, промовив Шланг.

- Зараз я покличу її, зачекайте хвилинку, - відповіла медсестра.

Жанна та Ауріка підійшли до Шланга.

- Хто це? – запитала Жанна.

- Це медсестра, зараз вона покличе Луїзу, - відповів Шланг.

Ауріка озирнулася навколо.

- Дивна у них якась лікарня...

Дійсно, лікарня була не схожа на прості оздоровчі центри. Високі стелі, пусті коридори. Вона нагадувала забутий монастир. І що це за незрозумілі ікони висять на стінах? Хіба в Біблії взагалі є такі святі? Яка у них віра?..