Слава ЗСУ!

знайди книгу для душі...

Читай онлайн! Читай онлайн українською безкоштовно > Книги > Вершник без голови

Він їхав так, щоб добре бачити дорогу попереду, але щоб його самого та його кобили не було видно, якби часом хтось виїхав звідти назустріч. Та загалом він не сподівався нікого зустріти, а найменше - того, хто невдовзі показався на прогалині.

Почувши постріл, старий мисливець не дуже здивувався: він давно чекав його, ще відтоді, як тільки побачив гонитву. Скоріш його здивувало те, що той постріл не пролунав раніше. Він упізнав виляск мисливського карабіна й зрозумів, хто це вистрілив.

Та по-справжньому він здивувався тоді, коли побачив, що власник карабіна скаче назад - менш як за п'ять хвилин після пострілу,- так наче за ним женуться.

- Повертається, та ще й так скоро! - пробурмотів Зеб, помітивши Колхауна.- 3 біса дивно! Щось у нього не вигоріло, напевне не вигоріло. Ха! Мчить так, немов його сам диявол доганяє. А може, це т о й пустивсь йому навздогін? Ти гнав мене, а тепер я тебе... Побий мене грім, таки схоже на те. Срібного долара дав би, аби подивитись на ті перегони! Ха-ха!

На той час Зеб уже зліз із сідла й разом з кобилою заховався в заростях, щоб його не помітив утікач, який уже наближався туди.

За хвилину він промчав мимо - так швидко й так перелякано, що навряд чи помітив би Зеба, навіть коли б той не криючись стояв на прогалині.

«Боже правий! - подумки вигукнув мисливець, мигцем побачивши зблизька спотворене жахом Колхаунове обличчя.- Коли диявол і не женеться за ним, то напевне сидить у ньому! Побий мене грім, зроду ще не бачив страшнішої подоби. Нещасна буде його жінка. Бідолашна міс Пойндекстер! Дай Боже, щоб їй поталанило відкрутитися від цього харцизяки... Але в чому все ж таки річ? Ніхто за ним начебто не женеться, а він отак креше. Куди це його тепер несе? Треба б проїхатися за ним і подивитись...»

Зеб повернув до краю заростей і добачив, що Колхаун чимдуж скаче прерією в напрямі селища.

- Ти диви, погнав додому! - вигукнув він.- Еге ж, таки додому.- Він помовчав, проводжаючи очима вершника на сірому мустангу, аж поки той зник удалині.- Ну що ж, старенька! Ми з тобою поїдемо в інший бік. Треба розвідати, чого він стріляв.

Хвилин за десять Зеб зліз із сідла й підняв з трави те, що навряд чи зважилася б узяти в руки наймужніша людина. Та навіть і не взяти, а пальцем доторкнутися.

Старий мисливець був не з боязких. Він бачив перед собою добре знайоме обличчя, і, хоч як безжально й жахливо спотворила його смерть, воно було все одно дороге йому. Зеб любив це обличчя, коли воно належало славному хлопчині, і з ніжністю дивився на нього й тепер, коли воно вже не належало нікому.

Узявшись за криси капелюха, він спробував зняти його з мертвої голови, але марно. Голова так розпухла, що капелюх не подався.

Тримаючи голову в руках, Зеб дивився на застигле обличчя.

- Боже милий! - тихо мовив він нарешті.- Оце-то подарунок батькові... А сестрі!.. Мабуть, не треба везти її туди. Поховати десь тут, і нікому ні слова... Та ні. Побий мене грім, ні! Що це я таке кажу? Не знаю, як ця голова доповнить ланцюг доказів, але своє діло напевне зробить. Ото буде страшний свідок, коли стане перед судом!

З цими словами старий мисливець одв'язав од сідла овдру і обережно загорнув у неї голову разом з капелюхом. А тоді почепив той моторошний клунок на луку сідла, сів на свою кобилу й замислено поїхав із заростей.



Розділ LXXXIII ОХОРОНЦІ ЗАКОНУ

Третього дня після того, як Моріса Джеральда посадили до військової в'язниці, гарячка його минула і він перестав марити. Четвертого дня він уже майже одужав. А на п'ятий призначили суд.

Такий поспіх десь-інде визнали б неподобним, але для Техасу то була не дивина. Там людину можуть судити й повісити того ж таки дня, коли вона вчинила злочин.

Вороги мустангера - а їх було чимало - з причин, відомих тільки їм, вимагали якомога прискорити суд, тимчасом як його нечисленні друзі не могли висунути проти цього переконливих заперечень. Майже всі в селищі виголошували гучні слова про суд скорий і правий, підсилюючи їх давньою, як світ, підбурливою фразою: «Кров убитого волає про помсту».

Поборникам негайного суду сприяла й одна випадкова обставина. Так сталося, що окружний суддя саме тоді об'їжджав свою округу і того ж таки тижня мав прибути у форт Індж. Тим-то й виникла потреба судити Моріса-мустангера та інших осіб, запідозрених в убивстві, найближчими днями.

Ніхто не заперечував, не було кому прохати відстрочки, і суд призначили на п'ятнадцяте число того місяця.

Обвинувачений мав право на судовий захист, але в селищі не було адвоката: в тих прикордонних краях охоронці закону звичайно мандрують гуртом, разом із суддею, а суддя ще не приїхав. І все ж таки адвокат з'явився, та ще й неабиякий, а відомий. Він приїхав захищати мустангера аж із Сан-Антоніо, заявивши, що зробив це з власного почину.

Попередня
-= 188 =-
Наступна
Коментувати тут. Постів 6.

Останній коментар

  19.11.2015

норм множа читать тюльки 134 сторінка трагична і страшна


  17.11.2015

Читай онлайнзнайди книгу до душі...


anonymous16396 17.07.2015

Прекрасна книга для тих хто бажає відкривати нові світи у безмежному просторі прерій та життів людей сповненених пригод і таємниць. Книга наповнена описами природи, що дають змогу розігратися уяві та після прочитання цієї книги ви матимете сплеск емоцій які не дадуть забути прочитане...


Додати коментар