знайди книгу для душі...
- Adsumus, - упівголоса привітався Стінолаз.
- Adsumus, - тихо відповів хрестоносець із Зіркою, складаючи долоні. - В ім’я Господнє.
- В ім’я Господнє, - Стінолаз мимоволі по-пташиному ворухнув головою і плечима. - В ім’я Господнє, брате. Як справи?
- Ми весь час напоготові, - госпітальєр і далі говорив тихо. - Постійно приходять люди. Ми ретельно записуємо все, про що вони доносять.
- Інквізиція?
- Нічого не підозрює. Вони відкрили нові власні пункти для доносів у чотирьох костелах: у Войцеха, Вінцентія, Лазаря і Діви Марії на Піску, таким чином, вони не збагнуть, що додатково діє наш. У ті самі дні й у той самий час, по вівторках, четвергах і неділях, від...
- Я знаю, коли саме, - безцеремонно перебив його Стінолаз. - Я прибув якраз у належну пору. Посиджу, послухаю, довідаюся, що непокоїть громаду.
Не минуло й трьох отченашів, як перед ґратами вклякнув перший клієнт.
* * *
- ...не поважає начальства брат Тит, нікого не шанує... Раз, прости Господи, накричав на самого пріора, що той нетверезим месу править, а пріор же тільки капусечку тоді випив, бо що то є кварта248 на трьох? А брат Тит без жодної поваги. .. Тоді пріор звелів пильніше до нього придивлятися... І тихцем, прости Господи, келію обшукати... І виявилися книги та брошури, під ліжком заховані. Важко повірити... “Trialogus” Вікліфа... “De ecclesia” Гуса... Писання лоллардів і вальденсів... А до того ж “Postilla apocalypsim”, яку писав Петро Оліві, отой проклятий єретик, апостол бегардів і йоахімітів, і хто це має і читав, той неодмінно і сам є потаємним бегардом. А позаяк начальство веліло на бегардів доносити... То я й доношу... Прости Господи...
* * *
- Доношу покірно, що Гастон де Водоне, трубадур, котрий милості у князя, що на Глогові, запобіг, - то випивака, курвяр, пройдисвіт, єретик і безбожник. Своїми жалюгідними віршами потурає найнижчим смакам черні, достоту не знати, що вони в ньому знаходять, чому його примітивні рими ставлять вище за мої... я хотів сказати, за вітчизняні. На моє переконання, годилося би геть того приблуду вигнати, нехай вертається до свого Провансу, нам тут культурно чужі зразки не потрібні!
* * *
- .. .приховав, що має брата за кордоном, у Чехії. А було що приховувати, бо той його брат, до дев’ятнадцятого року диякон у Святого Штефана в Празі, тепер також служить за ксьондза, але вже в Таборі, у Прокопа, бороду носить, служби в чистому полі без альби249 й орнату250 править і причастя під обома видами вділяє. Хіба ж добрий католик, запитую я себе, приховував би, що має такого брата? Хіба може, питаю я, добрий католик узагалі мати такого брата?
* * *
- ...і кричав, що швидше ксьондз власне вухо побачить, ніж від нього десятину, і щоб моровиця найшла на тих попів розбещених, і що гуситів на них треба, і щоб вони чимшвидше з Чехії прийшли. Так кричав, клянуся всіма реліквіями. І ще те скажу, що він злодій, козу мою украв... Каже, що то неправда, що то його коза, але ж я свою козу впізнаю, бо, бачте, у неї чорна цятка на кінці вуха...
* * *
Buriakvova 16.03.2015
Якби пояснення, чи як то правильно назвати, були в кінці сторінки, а не в кінці книги було б набагато кращеи. Так як це електронна книга неймовірно важко шукати кожен раз пояснення в кінці книги, особливо там де багато латини. А взагалі цікаво дізнаватись про нові пригоди героя та його неймовірне везіння.