Слава ЗСУ!

- Щось там, не заперечую, долетіло і до наших вух, - байдуже погодився Стінолаз. - Але ми не надто забивали собі цим голови - ні єпископ, ні я. Відколи це вбивство стало чимось незвичайним? На кожному кроці хтось когось убиває. Замість того, щоб любити ближнього свого, люди ближнього свого ненавидять і готові за будь-яку дрібницю відправити його на той світ. Вороги є в кожного, а мотивів ніколи не бракує.

- Ви читаєте мої думки, - не менш байдуже кинув Гейнче. - І вириваєте слова в мене з уст. Те саме, на перший погляд, стосується і тих нез’ясованих убивств. На перший погляд, не бракує ні мотиву, ні ворога, на якого швидко падає підозра. Чи то сусідські суперечки, чи то подружні зради, чи то кровна помста - от тобі, здавалося б, винні, під рукою, усе зрозуміло. Але якщо придивишся до справи уважніше... тоді нічого не зрозуміло. І саме це в оцих-от убивствах і є незвичайним.

- Тільки це?

- Не тільки. До цього іще додається разюча, просто-таки неймовірна вправність злочинця... або ж злочинців. У всіх випадках напади чинилися зненацька, були достоту як грім з чистого неба. Буквально - з чистого. Бо всі вбивства ставалися опівдні. Майже точно опівдні.

- Цікаво.

- Оце я і мав на увазі.

- Цікаво, - повторив Стінолаз, - не це. Те, що ви не розпізнаєте слів псалма. Вам ні про що не говорить sagitta volans in die259?.. Стріла, що вражає, мов блискавка, вістря, яке падає з чистого неба і несе смерть? Вам нічого не нагадує демон, який знищує опівдні260? Воістину, мені дивно.

- Отже, демон, - інквізитор підніс складені долоні до губів, але не зумів цілком прикрити саркастичну посмішку. - Демон розгулює Шльонськом і вчиняє злочини. Демон і демонічна стріла, sagitta volans in die. Ну, ну. Неймовірно.

- Haeresis est maxima, opera daemonum non credere261, - негайно парирував Стінолаз. - Хіба ж годиться, щоб я, простий смертний, нагадував про це папському інквізитору?

- Не годиться, - погляд інквізитора став жорстким, у голосі пролунала небезпечна нотка. - Ніяк не годиться, пане фон Грелленорт. Не нагадуйте мені, будь ласка, ні про що більше. Зосередьтеся краще на тому, щоби відповідати на запитання.

Сповнений страждання вереск із підземелля став досить багатозначним контрапунктом до сказаного. Але Стінолаз навіть не здригнувся.

- Я не в змозі, - холодно промовив він, - допомогти вашій велебності. І хоча, як я вже сказав, плітки про вбивства до мене дійшли, прізвища згаданих так званих жертв нічого мені не говорять. Я ніколи не чув про цих людей, звістка про їхню долю є для мене новиною. І мені не здається, що його достойність єпископа варто було би розпитувати про них. Він відповість те саме, що і я. Але при цьому додасть запитання, яке я поставити не насмілююся.

- А ви насмільтеся. Вам це нічим не загрожує.

- Єпископ запитав би: чим згадані, той фон Беляу, той Пфефферкорн, той, не пам’ятаю, Чамбор чи Бамбор, заслужили на увагу Святої Курії?

- Єпископ, - негайно відповів Гейнче, - отримав би відповідь. Свята Курія мала стосовно згаданих осіб suspicio de haeresi262. Підозри у прогуситських симпатіях. У сприйнятливості до єретичних впливів. У контактах з чеськими відщепенцями.

- Гм. Оце так негідники. Ну, то якщо їх убито, то Інквізиція не має причин їх оплакувати. Єпископ, наскільки я його знаю, неодмінно сказав би, що з цього приводу треба тільки тішитися. Що хтось виручив Курію.