Слава ЗСУ!

- Я теж іду, - сказав де Харта. - Мушу здобичі набрати. Мені треба: я ся женю.

- Клянуся зубом святої Аполлонії! - втрутився Куно Віттрам. - Здобиччю і я не погребую!

- Здобич - це одне, - непевно бовкнув Вольдан з Осин. - А ще й, кажуть, хто візьме хрест, гріхи його раз-два відпущені будуть. А нагрішили ми... Ох, нагрішили.

- Я не йду, - коротко заявив Боживой де Лоссов. - Не буду шукати лиха на свою голову на чужій стороні.

- Я не йду, - спокійно сказав Ноткер Вейрах. - Бо якщо Зульц іде, значить, справа слизька і смердюча.

Знову здійнявся гармидер, посипалися прокльони. Екхарда Зульца, який уже наполовину видобув корд, силоміць посадили на місце.

- А мені, - сказав, коли все заспокоїлося, Ясько Кульгавий з Лубни, - якщо куди і йти, то краще в Пруссію. З поляками на хрестоносців. Або навпаки. Залежно від того, хто більше заплатить.

Якийсь час усі балакали і перекрикували один одного, врешті-решт кучерявий Порай втихомирив товариство жестами.

- Я в цей хрестовий похід не вирушу, - заявив він у тиші. - Бо не дамся єпископам і попам узяти себе на повідок. Не дозволю, щоб мене як собаку на когось нацьковували. Що це за хрестовий похід? На кого? Чехи - не сарацини. У бій дароносицю із собою несуть. А те, що їм не подобається Рим, папа Одо Колонна, Бранда Кастільйоне, наш єпископ Конрад та інші прелати? Я не дивуюся. Мені вони теж не подобаються.

- Брешеш ти, Якубовський! - заволав Екхард фон Зульц. - Чехи - єретики! Єретицьке вчення сповідують! Церкви палять! Дияволу поклоняються!

- Голі ходять!

- І хочуть, - крикнув патер Гіацинт, - щоб жінки у всіх спільні були! Хочуть...

- Я покажу вам, - голосно перервав Порай, - чого хочуть чехи. А ви, значить, подумайте, з ким ви тут - і проти кого йти треба.

На поданий знак підійшов немолодий голіард у червоному рогатому каптурі і кабаті з вирізаною зубчиками баскою. Голіард витягнув з-за пазухи згорнений пергамент.

- Нехай знають усі добрі християни, - прочитав він голосно і виразно, - що Чеське Королівство незмінно триває і з Божою поміччю триватиме, на смерть і життя, при записаних нижче артикулах. По-перше: щоб у Чеському Королівстві вільно і безпечно проповідувалося слово Боже, і щоб священики проповідували його без перешкод...

- Що це таке? - заволав фон Зульц. - Звідки ти це маєш, музико?

- Нехай собі, - скривився Ноткер фон Вейрах. - Звідки має, звідти має. Читай, хлопе.

- По-друге: щоби Плоть і Кров Господа Христа роздавали в обох видах, хліба й вина, усім вірним... По-третє: щоб у священиків відібрали і скасували їхню світську владу над земним багатством і благами, щоб заради спасіння свого повернулися вони до законів Письма і життя, яке вів Христос зі своїми апостолами. По-четверте: щоб усі гріхи смертні й інші злочини проти закону Божого карати та осудити...

- Єретицьке писання! Та його тільки слухати - і то гріх! Чи ви кари Божої не боїтеся?

- Прикрий пельку, патер!

- Тихо! Хай читає!