Слава ЗСУ!

Щодо інших визначних подій, то невдовзі після святої Урсули466 Миколай Коппірніґ покрився такими страшними і стійкими чиряками, що їх довелося розтинати в шпитальному медицинарії. Після операції астроном провів кілька днів у госпісі. Про тамтешні вигоди та харчі він розповідав настільки барвисто, що решта пансіонерів вежі вирішили теж туди потрапити. Лахмани і солому з лігва Коппірніґа роздерли і розділили, щоб заразитися. І справді, незабаром Інститора і Бонавентуру обсипало наривами і гнійниками. Але до чиряків Коппірніґа вони і не вмивалися, тож божогробці не визнали їх достойними оперування та госпіталізації.

Шарлеєві ж вдалося рештками їжі приманити і приручити великого щура, якого він назвав Мартіном - на честь, як він висловився, нині правлячого папи. Деяких пансіонерів Вежі блазнів цей жарт розвеселив, інші були обурені - як на Шарлея, так і, не меншою мірою, на Горна, який прокоментував хрещення щура реплікою: “Habemus papam”467. Однак ця подія дала привід для нової теми вечірніх бесід - бо в цьому відношенні у вежі також мало що змінилося. Щовечора всідалися і дискутували. Найчастіше поблизу лігва Рейневана, який був усе ще занадто слабкий, щоби вставати, і якого годували курячим бульйоном, що його спеціально приносили божогробці. Урбан Горн годував Рейневана, Шарлей годував щура Мартіна. Бонавентура роздряпував свої нариви, Коппірніґ, Інститор, Камедула і Ісая слухали. Тома Альфа виголошував промови. А інспірованими щуром темами були папи, папство і знамените пророцтво святого Малахії, архієпископа ардинацейського.

- Погодьтеся, - казав Тома Альфа, - що це дуже точне пророцтво, настільки точне, що ні про який випадок і мови бути не може. Видно, Малахії було об’явлено, сам Бог, певно, промовляв до нього, відкриваючи перед ним долю християнства, у тому числі імена пап, від сучасного йому Целестина II і до Петра Римлянина, того самого, що його понтифікат начебто закінчиться загибеллю і Риму, і папства, і всієї християнської віри. І поки що пророцтво Малахії справджується до найменших подробиць.

- Тільки тоді, якщо його притягнути за вуха, - холодно прокоментував Шарлей, підсуваючи Мартінові під вусату мордочку крихти хліба. - За цим же принципом можна взути тісні черевики. Тільки-от ходити в них не вдасться.

- Неправду кажете, бо, видати, не знаєте. Пророцтво Малахії безпомильно показує всіх пап як живих. Візьміть ото хоч би недавні часи схизми: той, кого пророцтво називає Космединським Місяцем, - це ж Бенедикт XIII, недавно померлий проклятий авіньйонський папа Педро де, nomen omen, Луна, колишній кардинал у Санта-Марія-ін-Космедін468. Після нього в Малахії йде cubus de mixtione - “Куб зі сполучення” - а хто ж би то був, якщо не римський Боніфацій IX, П’єтро Томачеллі, котрий у гербі має шахівницю?

- А названий “Із кращої зірки”, - докинув, роздряпуючи нарив калитці, Бонавентура, - це ж Інокентій VII, Козімо де Мільйораті, з кометою на гербовому щиті. Правда?

- Атож, правда! А наступний папа, у Малахії “Стерновий із чорного моста”, - це ж Григорій XII, Анджело Коррер, венеціанець. А “Бич сонячний”? Це не хто інший, як Петро Філарг з Крита, Олександр V, папа пізанського священноначальства, який у гербі має сонце. А названий у пророцтві Малахії “Олень Сирени”...

- Тоді буде скакати кривий, немов олень, і буде співати безмовний язик, бо води в пустелі заб’ють джерелом...469