знайди книгу для душі...
56. Не відгукуйтесь про свою роботу погано.
57. Не скаржтеся на свою дитину.
58. Не скаржтеся на свого чоловіка.
59. Не скаржтеся на батьків.
60. Не скаржтеся на свою роботу.
61. Не реагуйте на агресію.
62. Не підтримуйте агресію.
63. Не поспішайте з висновками.
64. Не робіть поспішних висновків.
65. Не розкривайтеся тому, кого знаєте погано.
66. Не перебивайте свою дитину.
67. Не будьте конфліктними.
68. Не будьте категоричними.
69. Не вдавайтеся до крайнощів.
70. Не вимагайте від оточуючих відповідності ідеалу, ідеальності та правильних (на вашу думку) переконань.
71. Не втручайтесь у особисте.
72. Не висловлюйте свою думку, якщо хочете всім подобатися.
73. Не спілкуйтеся з тими, хто ваші переваги вважає за недоліки.
74. Не відволікайтесь від потрібного заради розваг.
1. Єдине, що належить мені, - це мої думки. Працюйте зі своїм мозком. Працюйте зі своїм розумом.
Коли росія в останнє напала на Україну, деякі українці виїхали з країни. Таким "деяких" нарахувалось 5 млн...
Коли ми біжимо, хватаючи найнеобхідніше, найголовніше (звісно, дітей в першу чергу на руки), коли ми тікаємо від війни, ми можемо взяти лише крихту того, що було в нас.
Коли лунає повітряна тривога, коли летять бомби, ми хапаємо своїх дітей (бо вони найцінніше, що у нас є), може встигаємо узяти наплічник з документами, з телефоном та зарядку до нього, та ще з деякими важливими необхідними речами, - ми біжимо. Може до бомбосховища, може до тамбуру за двома основними стінами будинку, на яких також тримається конструкція, то ми не можемо взяти усе, що накопичили за своє життя.
З нами завжди наші думки, наші мрії, наші плани. Вони в нашій голові. Їх ніхто не може відняти у нас. Це - саме те, що належить лише нам.
Звісно, ми можемо впасти, вдаритись головою, захворіти - через що втратити пам'ять. Але тоді в нас появляться нові думки, нові плани та мрії. Старі забудемо, але здобудемо нові.
Наші думки - це те саме, яе належить лише нам.
І ще...
Ви завжди можете працювати зі своїм мозком, зі своїм розумом, де б ви не були.
Наприклад, коли я готую, коли щось нарізаю, я можу продумувати сюжет своєї книги.
А потім його записати, коли руки будуть вільні.
Ось, можна, навіть, так жартувати:
- Ти чому нічого не робиш?
- Я працюю зі своїм розумом.
І це, навіть, може бути зовсім не жарт. Якщо ви дійсно про щось думаєте, про щось розмірковуєте, вирішуєте якусь проблему.
Обдумали - а потім оприлюднили своє рішення. І поступили відносно нього.