Слава ЗСУ!
знайди книгу для душі...
Ломакою в руках у молодика виявився заіржавілий остов рушниці з якої найбільш виразними залишалися лише довгий ствол та спускова скоба на кінці.
• І на́що воно тобі? – запитав Сергій Васильович.
• Як це, нащо? Ти що, не бачиш? Вогнепальна зброя! Ну, правда, вже не зовсім вогнепальна… І зовсім не зброя… Але ж знахідка яка! До того ж відпрацювання зараз. Може якось…
• Хіба в музей, Вітю, хіба в музей. Та й то, якщо домовишся. Павло Мусійович от не зміг, - там цього барахла виявилось вдосталь. А в тебе ще все попереду.
Ентузіазм у того, кого Сергій Васильович назвав Вітею помітно згаснув і він знову взявся оглядати свою знахідку. Тим часом дільничний звернувся до когось позаду автомобіля, а потім повернувшись до молодика мовив:
• Ладно, з вами добре, а без вас ще краще. Бувайте. Мені ще треба знайти чим труп до моргу відвезти. А ти, Вітю, забирай своє ружжо. Кажуть, іноді і палиця стріляє…
28.02.2019
