Слава ЗСУ!

1996–2009 рр.

Автор глибоко вдячний письменникові-історику Романові Ковалеві за документальну та консультаційну підтримку в написанні цього роману. У книжці використано факти з його документальних видань «Героїзм і трагедія Холодного Яру», «Отамани гайдамацького краю. 33 біографії», «Коли кулі співали», «Отаман святих і страшних», «Операція «Заповіт». Джерелами також прислужилися документальні та мемуарні книги осавула 1-го (основного) куреня полку гайдамаків Холодного Яру Юрія Горліса-Горського «Холодний Яр», Звенигородського отамана Івана Лютого-Лютенка «Вогонь з Холодного Яру», підхорунжого Чорноліського полку Михайла Дорошенка «Стежками холодноярськими» та начальника штабу медвинських повстанців Миколи Василенка «Спогади про пережите».
У романі використано документи Галузевого державного архіву СБУ.

ПРИМІТКИ

* Калавурити — стерегти.

* Амнестія — застаріла форма слова «амністія».

* Луг — водний настій попелу, що вживався замість мила.

* Продрозверстка — непосильний податок, яким радянська влада обкладала українських селян і забирала його силоміць.

* Полотнянка — документ, посвідка на полотні.

* Одукований — освічений.

* Начміл — начальник міліції.

* Упродком — повітовий продовольчий комітет.

* Неп — нова економічна політика, яка тимчасово полегшувала становище селянства з метою відвернення його від антирадянської боротьби.

* Насправді Пташинський — зросійщенний хохол-ренегат.

* Мельхиседек — Матвій Значко-Яворський, визначний церковний діяч, настоятель Мотронинського монастиря за часів Коліївщини у третій чверті XVIII ст.

* Гранати Мільса.

* «Мотря» — так гайдамаки любовно називали Мотронинський монастир.

* Чекісти, росіяни та покручі тоді, як і тепер, зневажливо називали українських патріотів «щирими». Навіть чекістська операція з ліквідації холодноярського підпілля мала цинічну кодову назву «Щирые».

* Бурлаками називали гайдамаків, одірваних від родин. Коли на зиму повстанський рух пригасав, багато хто з козаків розходилися по домівках, щоб навесні знов повернутися до лісу. А були такі, що залишалися на всю зиму в землянках, — вони або не мали куди йти, або остерігалися з'являтися до своїх осель, бо всі вже знали, де вони були до цього.

* «Червінці» — так повстанці іноді називали червоноармійців.

* Гусакове — село Звенигородського повіту, в якому в березні 1917 р. було засноване Вільне Козацтво — селянське військове формування, покликане обстоювати національні права українців. Одним із його авторів був Семен Гризло. 3 березня 1922 року, будучи пораненим у нерівному бою, застрелився, щоб не потрапити до рук червоних.

* Ідеться про ще одного з п'ятьох братів Чучупаків — Олексу.

* Заприсяжені — повстанці, для яких ліс став постійною домівкою.

* Хао — браво (кит.).

* Ідеться про Другий зимовий похід (Листопадовий рейд) українського війська 1921 року, який закінчився трагедією під Базаром.

* Брутальна російська лайка.

* 17 грудня — день св. Варвари Великомучениці, коли перестає збільшуватися нічна пора доби.

* Гасло — тут: пароль.

* Журавель — пляшка з довгою тонкою шийкою.

* «Дайоші» — кримінальні бандити з дезертирів Червоної армії, котрі часто маскувалися під повстанців. Від російського слова-гасла «дайош!».

* «Чопи» — бійці частин особливого призначення, від абревіатури ЧОП.

* Журнал «Син України» — орган військової місії УНР у Варшаві, його редактором був видатний український поет Микола Вороний.