Слава ЗСУ!

Входить ЛЮДОВИКО МАРСІЛІ в дорожньому одязі. За ним слуга несе пакунки.
Вірджінія біжить назустріч Людовико, обіймає його.

ВІРДЖІНІЯ. Чому ти не написав, що приїдеш?
ЛЮДОВИКО. Я був тут поблизу, оглядав наші виноградники при Буччоле і не міг
утриматись.
ГАЛІЛЕЙ (короткозоро мружить очі). Хто це там?
ВІРДЖІНІЯ. Людовико!
МАЛЕНЬКИЙ ЧЕРНЕЦЬ. Хіба ви недобачаєте?
ГАЛІЛЕЙ. О, Людовико. (Іде йому назустріч). Як ся мають коні?
ЛЮДОВИКО. В доброму здоров’ї, синьйоре.
ГАЛІЛЕЙ. Сарті, святкуємо! Неси глек того сіліційського вина, старого!

Сарті і Андреа виходять.

ЛЮДОВИКО (до Вірджінії). Ти ніби зблідла. Життя в селі піде тобі на користь. Мати жде тебе у вересні.
ВІРДЖІНІЯ. Зажди, я покажу тобі весільне вбрання! (Вибігає).
ГАЛІЛЕЙ. Сідай!
ЛЮДОВИКО. Я чув, синьйоре, що на ваших лекціях в Університеті буває більше
тисячі студентів. Над чим ви зараз працюєте?
ГАЛІЛЕЙ. Щодня те саме. Ти їхав через Рим?
ЛЮДОВИКО. Так. Поки не забув: мати вітає вас з приводу вашого вельми тактовного
ставлення до нових голландських оргій з сонячними плямами.
ГАЛІЛЕЙ (сухо). Дуже вдячний.

САРТІ і АНДРЕА приносять вино і шклянки. Всі збираються за столом.

ЛЮДОВИКО. Весь лютий місяць у Римі тільки про те й розмови. Христофор Клавіус
висловлював побоювання, щоб через ці сонячні плями вдруге не почався той цирк з
обертанням Землі навколо Сонця.
АНДРЕА. Хай не боїться.
ГАЛІЛЕЙ. А ще які новини з священного міста, крім надій на мої нові гріхи?
ЛЮДОВИКО. Ви, певне, знаєте, що найсвятіший отець при смерті.
МАЛЕНЬКИЙ ЧЕРНЕЦЬ. Ох!
ГАЛІЛЕЙ. Кого називають його наступником?
ЛЮДОВИКО. Найчастіше — Барберіні.
ГАЛІЛЕЙ. Барберіні!
АНДРЕА. Синьйор Галілео знайомий з Барберіні.
МАЛЕНЬКИЙ ЧЕРНЕЦЬ. Кардинал Барберіні сам математик.
ФЕДЕРЦОНІ. Вчений на святому престолі!

Пауза.

ГАЛІЛЕЙ. Тепер їм потрібні такі, як Барберіні, які трохи і в математиці
тямлять. В світі починається зрушення. Федерцоні, ми доживемо, коли нам не
треба буде озиратися, як злодіям, щоб сказати: двічі по два чотири. (До Людовико). Мені до смаку це вино, Людовико. Що ти про нього скажеш?
ЛЮДОВИКО. Добре вино.
ГАЛІЛЕЙ. Я знаю цей виноградник. Він на стрімкому, кам’янистому схилі, а ґрона майже сині. Люблю це вино.
ЛЮДОВИКО. Так, синьйоре.
ГАЛІЛЕЙ. В ньому є легкий відтінок. І воно майже солодке, але тільки “майже“.
Андреа, забери геть цей мотлох—лід, миску, голку. Я ціную втіхи плоті. Не терплю тих боягузів, які щось
провадять про слабості... Скажу вам: треба вміти— насолоджуватись.
МАЛЕНЬКИЙ ЧЕРНЕЦЬ. Що ви збираєтесь робити?
ФЕДЕРЦОНІ. Ми знову починаємо цирк з обертанням навколо Сонця.
АНДРЕА (наспівує стиха):
Писання каже: Земля стоїть без руху.
І вчені твердять: так, вона стоїть.
Святий отець хапа її за вуха,
І міцно держить, а вона летить.

Андреа, Федерцоні і маленький чернець поспіхом прибирають з робочого столу.

АНДРЕА. Ми могли б виявити, що Сонце теж крутиться. Як це тобі сподобається,
Марсілі?
ЛЮДОВИКО. Звідки таке збудження?
СИНЬЙОРА САРТІ. Не будете ж ви знов займатись тим чортовинням, синьйоре
Галілею?
ГАЛІЛЕЙ. Тепер я знаю, нащо твоя мати прислала тебе до мене. Барберіні йде
вгору. Знання стане пристрастю, а дослідження—насолодою. Клавіус має рацію, ці сонячні плями мене дуже цікавлять. Як тобі моє
вино, Людовико?
ЛЮДОВИКО. Я вже казав, синьйоре.
ГАЛІЛЕЙ. Справді, смачне.
ЛЮДОВИКО (напружено). Справді.
ГАЛІЛЕЙ. Невже ти зайдеш так далеко, що приймеш чиєсь вино або дочку, не
зажадавши, щоб він почепив своє покликання на кілочок? Що спільного між
астрономією і моєю дочкою? Фази Венери не змінять форм її заду.
СИНЬЙОРА САРТІ. Не будьте ж таким вульгарним. Я зараз покличу Вірджінію.
ЛЮДОВИКО (затримує її). Шлюб у таких сім’ях, як моя, береться не тільки за принципом статевого потягу.
ГАЛІЛЕЙ. Значить всі вісім років, поки я проходив випробування, тебе утримували
від шлюбу з моєю дочкою.
ЛЮДОВИКО. Моя дружина і в сільській церкві мусить бути поважною особою.
ГАЛІЛЕЙ. Гадаєш, що твої селяни платитимуть тобі за оренду чи ні залежно від
побожності твоєї дружини?
ЛЮДОВИКО. До певної міри — так.
ГАЛІЛЕЙ. Андреа, Фульганціо, принесіть латунне дзеркало і екран. Ми відкинемо
на нього сонячний відбиток, щоб очей не різало. Це твій метод, Андреа.