знайди книгу для душі...
Пенсія
Стрімко плине час, минають роки, століття. Ось і мені нарешті, довелося, дочекався пенсіі. Хутко зібрав необхідні довідки і з головою поринув у лави пенсіонерів. І вже до будинку цього дійшов, «Пенсійний фонд» зветься. І вже до самісіньких дверей наблизився, та зась, зачинено. Оце такої, та звідки я міг знать, що довідки ці, тільки в окремі дні приймають. Отже і називають дні «приємними», тобто в дуже приємний і зручний час для тебе, відкриті всі двері і всі на тебе чекають з незрівнянним задоволенням. Постояв я трохи перед зачиненими дверима, почухав потилицю та й спрямував в зворотньому напрямку, до генделику, втамувати спрагу келихом справжньої кави, незрівняного аромаксамиту. Сиджу, насолоджуюсь, іноді дивлячись в вікно і дивуючись з перехожих, котрі кудись поспішають. І чого це їм вдома не сидиться, чи у власному дворі, під тінню яблунь або груш. Все біжать і біжать, а хай тобі грець, біжать усі до «Пенсійного фонду». От холопе, сьогодні ж «приємний день», це я за рано прибіг,тому й двері зачинено. Швидкоруч, вже без насолоди,проковтнувши останні краплі холодного, та гіркого на смак напою, біжу попереду всіх. Але, скільки не бігай, і хоч як швидко, все одне, хоч одна людина може випередити тебе. На цей раз таких зібралось, аж два десятки. Доки чекав своєї черги, раз по раз вибігаючи спалити цигарку, скінчився робочий день. Обурений на свою незграбність, попрямував додому короткім шляхом. Чого мене понесло через рівчаки і кучугури, не второпав і досі. Окрім того, що замазав штани в багнюці, більш нічого не заробив, та ще наприкінці подорожи, з підворіття на мене вискочив здоровенний собака, завбільшки з долонь і, грізно лаючи, намагався дотягнутися і розірвати мої штани. Мабуть йому не сподобався мій брудний вигляд. Чи може в такий спосіб, він заробляв собі на життя. Оце такої, й пенсію не отримав і міг залишитися без штанів. Та нічого, наступного разу знову піду до «Пенсійного фонду», але додому повертатимусь на таксі.
Реклама
Натрапивши в магазині на книгу, яка написано «німецькою», не довго квапився. Купив одразу декілька пляшок пива «Зіберт» і спрямував додому вивчати німецьку. Після третьої чи четвертої пляшкі, на порозі кімнати з’явилася жінка зі сковорідкою «Тефаль». Останнє що запам’ятав, те що «Тефаль» дійсно дбає про нас,алє щоб в такій спосіб? Оговтавшись після нетривалої розмови з жінкою, заварив кави «Якобс» і смакуючи незрівняний аромаксамит, побачив у вікно,як якийсь чолов’яга, дарує моєї жінці квіти. О дійсно реклама діє!!! Наступного дня, повернувшись додому трохи раніше, побачив в вітальні якогось чоловіка. На моє питання жінка відповіла. Що то містер «Мускул», а наступного дня до неі повинен завітати містер «Пропер». Так не брешуть в рекламі, все насправді!!! Якщо бруд в ванної кімнаті,чи на кухні, обов’язково прийде на допомогу містер і все налагодить і прибере. Але не все, про що кажуть по телевізорі правда. Якось почув, що «бленда мед» кращій захист, ось тіки від чого? Не встиг додивитися, світло зникло. Купив «бленда мед», зробив все як в рекламі казали, змастив яйце пастою, постукав,боляче.
2