Читай онлайн

знайди книгу для душі...

Головна > Книги > Зоряна Зоряна (частина 1)

Наша магія потребує повного контролю емоцій, тож люди, які хочуть досконало знати її мусять ховати глибоко в собі всі почуття та емоції. З часом це приносить свої плоди і людина стає черствою та холодною. Така ціна магії. А тут з’являється людина, магія якої не лише не потребує такої жертви, а й значно могутніша за звичайну.

Століттями ми намагалися підкорити собі стихії, але природа однозначно показала хто є хто. А тут тримісячна дитина… Дехто пропонував найрадикальніше рішення: «немає людини — немає проблеми». На щастя, таких думок теж було небагато.

Зрештою, конгрес вирішив не вбивати дівчинку, а знищити її дар. Для цього знайшли людину, котра мала час від часу підсувати їй цю отруту і не давати дару прокинутися. Ця робота дісталася нашій мамі…

— То ця дівчинка я? — неслухняними губами спитала Зоряна. Ліна тільки кивнула. — Не може бути… Це неправда, ви помилилися… ВИ ПОМИЛИЛИСЬ!!! — майже кричала вона.

— Це правда. — просто сказав Максим і Зоряна повірила. Вона не вірила в той момент нікому, навіть самій собі. А Максиму повірила…

— Але чому саме я? І навіщо мені цей дар?

— На перше питання відповіді я не знаю. — зітхнула Ліна. — А ось на друге… Ти чула колись легенду про дерево життя? — Зоряна кивнула. На слова у неї просто не вистачило сил. — Деревом життя часто називають інше дерево, справжня назва якого Серце Світу.

Серце Світу росте на мандрівному острові, який щоночі змінює місцеперебування, ніде не затримуючись більше, ніж на один день. Задача Серця Світу — підтримка рівноваги між добром і злом на землі. Довгий час воно справлялося зі своєю задачею, але нещодавно почало давати збої. Тільки не запитуй мене як про це дізналися: це вища магія і навіть я її погано розумію. Але я довіряю людині, яка мені це розповіла.

На мандрівний острів ще жодного разу не ступала людська нога. Але за допомогою певних обрядів можна побачити, що там коїться. Після останнього такого сеансу стало зрозуміло, що дерево всихає. Кілька гілок вже повністю висохли, а квіти на Серці Світу не розцвітають вже давно. Це не просто погано, це дуже погано… Якщо дерево продовжуватиме всихати, це завершиться катастрофою. Рівновага між добром і злом, і без того хистка, порушиться назавжди.

Ця звістка знову викликала серед чарівників паніку: всі кинулися шукати рішення проблеми. Мене ця паніка стороною не обійшла, але мені пощастило знайти в архівах Світозару одне дуже давнє пророцтво. Таке давнє, що його навіть у секретні архіви не помістили.

— Яке ще пророцтво? — втрутився Максим. — Ти мені ні про яке пророцтво не розповідала.

— Hasnutyme pulsat hostium facta autem tribulatione et vita in corde mundo, in finem trahunt Lorem princeps ea que in corde suo cognoscitur spiritus. — заплющивши очі повільно промовила Ліна. — Це латина. Означає «Коли біда постукає у двері і гаснутиме життя у Серці Світу, відвернути кінець зможе Зоряна княгиня, що буде впізнана за подихом стихій у Серці своїм».

— І що це означає? — спитала Зоряна, знаючи наперед, яка буде відповідь.

— Зоряна княгиня — це ти. — підтвердила її побоювання Ліна. — А подих стихій — це твій дар.

— Але звідки ви знаєте, що я і є та сама Зоряна княгиня? — вчепилася в останню надію дівчинка. — У пророцтві мого імені немає.

Попередня
-= 13 =-
Наступна
Коментувати тут.


Ваш коментар буде першим!