Читай онлайн

знайди книгу для душі...

Головна > Книги > Зоряна Зоряна (частина 1)

— Зрозуміло, — кивнула Зоряна. — А якщо хтось порушить таку клятву?

— Помре. — коротко відповів Максим. Він на мить замислився і озвався — Зоряно!

— Га?

— Sit qui mea verba mundi orbem terrarum in testimonium inter me et te, я завжди буду з тобою, що б ти не вирішила і допомагатиму тобі у твоїй місії.

Зоряна похолола. Вона чекала будь-чого, але не цього. Дівчинці стало страшно: а якщо її друг не зможе дотриматися клятви і помре?

— А відмінити клятву можна? — з надією спитала вона.

— Можна. За спільної згоди сторін.

— Тоді… — почала Зоряна, але Максим перебив її:

— Але я не згоден. Це мій вибір, змирися з ним.

— А якщо Ліна дізнається? — спробувала напоумити друга дівчинка.

— То що вона зробить? — знизав плечима хлопчик. — Клятву я вже дав.

— Навіщо це тобі?

— Щоб ти знала, що не будеш самотньою. Я буду з тобою. Ми ж друзі?

— Друзі… — сумно посміхнулася Зоряна.

У голові в дівчинки панував повний хаос: вона не знала що робити і куди йти. І Максим відчув це:

— Гадаю зараз тобі краще піти додому. Перевариш сьогоднішні враження і зрозумієш що варто робити.

Зоряна мимоволі глянула на небо і застогнала: Сонце вже сідало. Навколо нього рваним кільцем зібралися хмари і вигравали всіма відтінками червоного. Небо заполонили химерні тіні.

— Мама мене вб’є! — констатувала дівчинка. — А може це й на краще. Не доведеться нічого вирішувати.

— Не вб’є! — запевнив подружку Максим. — Зачекай мене тут. За п’ять хвилин повернусь! — гукнув він і зник.

Повернувся хлопчик швидко, несучи якийсь невеличкий згорточок. На запитальний погляд подружки він відповів:

— Це заморожене заклинання. Не питай як воно робиться, сам не знаю. Його лише в одинадцятому класі вивчають.

— А навіщо воно?

— Щоб мама твоя на тебе не кричала. Якщо пустити просте заклинання, то засічуть, доведеться довго розбиратися. А заморожене заклинання не так просто засікти, воно повільно розморожується. Мамі твоїй здасться, що ти її попереджала про свій пізній прихід.

— Ти сказав: «Засічуть». А хто засіче? — поцікавилась Зоряна.

— Влада. Нам заборонено використовувати магію відносно звичайних людей. У законах написано, що у надзвичайних випадках це дозволено. Щоправда ніде не визначено, які випадки можна назвати надзвичайними і часто це вирішує товщина гаманця чарівника. Втім, це не тільки в нас так.

— А якщо нас засічуть? — знову спитала дівчинка. Вона не хотіла щоб Максим мав через неї проблеми.

— Не бійся. — махнув рукою хлопчик. — Заморожене заклинання не так просто виявити. До того ж це заклинання невеличке.

Заспокоївшись, Зоряна рушила за другом. Вона сама не розуміла чому беззаперечно вірила його словам. Максим смикнув важіль, що знаходився на краю хмари, і веселкові сходи знову опустилися. Друзі ступили на першу сходинку і почали спуск.

— А яке заклинання опускає сходи? — поцікавилась Зоряна.

Попередня
-= 15 =-
Наступна
Коментувати тут.


Ваш коментар буде першим!