Слава ЗСУ!

— Тоді ви зараз дізнаєтесь, Звіробою, — відповіла дівчина. Вона зраділа з нагоди сказати про все, що їй так подобалося у мисливцеві, й водночас сподівалась непомітно звернути на розмову, любу її серцю. — По-перше, чоловіча врода небагато важить для жінки, тільки б сам чоловік не був каліка.

— Отут я з вами не цілком згоден, — заперечив юнак розважливо, бо він був вельми скромної думки про свою власну зовнішність. — Я помітив, що найгожіші воїни звичайно обирають собі за дружин найвродливіших дівчат племені. І наш Змій, який часом буває просто блискучий у бойовому розмалюванні, досі лишився улюбленцем делаварських молодих жінок, хоч сам горнеться тільки до Уа-та-Уа, мовби вона—єдина красуня на землі.

— Можливо, так ведеться в індіянів, але білі дівчата дивляться на це інакше. Якщо хлопець доволі сильний та мужній, щоб захищати жінку й не пускати до хати злиднів, то більше від нього нічого й не треба. Отакі, як Непосида, здоровані можуть бути добрими гренадерами, а кавалери з них нікудишні. Що ж до краси, то чесний погляд, у якому розкривається серце, важить багато більше, ніж гарне лице, рум'янець, очі, зуби й інші дрібниці. Все це, може, потрібне дівчатам, але жінка не шукає цього на виду мисливця, воїна чи чоловіка. Коли ж і є такі дурепи, то Джудіт до них не належить.

— Ну, це просто неймовірно! Я завжди був певен, що вродливі тягнуться до вродливих, як багаті до багатих.

— Можливо, так буває з чоловіками, Звіробою, але не завжди це можна сказати про жінок. Ми любимо мужніх чоловіків, та водночас нам хочеться, щоб вони були скромні. Нас захоплює їхня спритність на полюванні чи на стежці війни, готовність віддати життя за правду й непоступливість перед кривдою. Понад усе ми цінуємо чесність — язики, які ніколи не кажуть того, чого немає на думці, й серця, які люблять не тільки самих себе, а й інших. Кожна порядна дівчина ладна померти за такого чоловіка, тоді як хвалькуваті, двоєдушні залицяльники вельми скоро стають ненависні й очам, і душі.

Джудіт говорила пристрасно і з гірким болем, але мисливець мовби не помічав цього, поглинутий новим, незнаним досі почуттям. Юнакові, з його скромною вдачею, дивно було чути, що всі ті риси, які, безперечно, були притаманні йому самому, так високо підносить найвродливіша з жінок, котрих він будь-коли бачив. У першу мить це просто приголомшило Звіробоя. Юнак відчув природну й, мабуть, простиму гордість. Потім думка про те, що така жінка, як Джудіт, може стати подругою його життя, вперше майнула йому в голові. Ця думка була така приємна й така нова для нього, що він надовго замислився, геть забувши про красуню, яка сиділа перед ним, стежачи за виразом його відвертого, чесного лиця. Вона вдивлялася так пильно, що зрештою почала вгадувати плин його думок. Ніколи раніше такі приємні видіння не находили на молодого мисливця. Але звиклий головним чином до практичних речей і не вельми схильний підпадати під владу уяви, він швидко опам'ятався й усміхнувся своїй мимовільній слабості. Видіння, що їх навіяли мрії, поволі зблякли й розтанули, і він знову відчув себе простим, невченим, хоча й бездоганно чесним хлопцем.

Джудіт з тривожною увагою дивилася на нього.

— Ви напрочуд гарні й привабливі сьогодні, Джудіт! — вигукнув Звіробій простодушно, коли дійсність, нарешті, перемогла химеру. — Ви просто чарівні! їй-право, я ніколи не зустрічав такої гожої дівчини навіть серед делаварок! І мене не дивує, що Гаррі Непосида пішов звідси сумний та зажурений.

— Скажіть, Звіробою, невже б ви хотіли бачити мене дружиною такої людини, як Гаррі Марч?

— Дещо можна сказати на його користь, а дещо — й проти. Як на мене, то Непосида — не кращий з чоловіків, але боюся, що більшість молодих жінок ставляться до нього прихильніше.

— Ні-ні! Джудіт, навіть не маючи власного прізвища, ніколи не погодиться стати Джудіт Марч! Все що завгодно — тільки не це!

— Джудіт Бампо звучало б гірше, дівчино. Небагато є прізвищ, таких приємних для слуху, як Марч.

— Ах, Звіробою, в таких випадках для слуху найприємніше те, що тішить серце. Аби Нетті Бампо звався Гаррі Марч, а Гаррі Марч — Нетті Бампо, я, мабуть, уподобала б прізвище Марч дужче, ніж зараз. Та коли б він носив ваше прізвище, для мене Бампо звучало б жахливо.

— Оце правильно, й у цьому вся суть! Вірите, в мене зроду огида до змій, і я ненавиджу саме це слово, тим більше що місіонери розповідали мені, ніби під час створення світу якась змія спокусила першу жінку. А проте, відколи Чингачгук заслужив собі прізвисько, яке він нині носить, це ж саме слово стало миліше для мого слуху, ніж посвист дрімлюги тихого літнього вечора. Все залежить від почуття, Джудіт, — і те, як ми сприймаємо слово, і те, як ми дивимось на людину.