Слава ЗСУ!

"Моє прекрасне місто - Івано-Франківськ" від Tina Cool опубліковано 30.06.2017

Живу я в гарному та живописному місті Івано-Франківськ. Отож розповім я про місто Івано-Франківськ і по-правилам конкуррсу теба розповісти про найцікавіше у моєму місті розпочну я з легенди про наше місто. В давнину наше місто називали СТаніславів а зарз ви дізнаєтесь, чому так назвали місто? РОЗПОЧНЕМО

“Станиславів було названо на честь Станіслава, сина Андрія Потоцького”, - впевнено продекламує кожен місцевий школяр. Проте насправді це питання не таке однозначне. В історичній літературі можна знайти не дві, а навіть три версії походження назви міста. Перша - всім відома: патроном міста є Станіслав Потоцький, старший син Андрія, який народився у 1660 р. (за іншими даними - у 1659 р. ) й помер під час битви за Відень 12 вересня 1683 р. Цю версію підтримує досить багато історичних джерел, відомих сучасним дослідникам. Так, мандрівник і дипломат Ульріх фон Вердум, що відвідав Станиславів у 1672 р. , у своїх “Щоденниках” писав: “І назвав його (місто Станиславів. ) на честь єдиного свого сина, тепер дванадцятирічного панича, на ім’я Станіслав”.

14 серпня 1663 р. король Ян Казимир підтвердив і розширив права, надані Потоцьким. У цьому привілеї було написано: “Коли він (Андрій Потоцький. ) таким чином виявив своє бажання, а водночас щиро просив, щоб переданому йому в спадок місту Станиславову, названому йменням його сина, на границі Валахії та Русі на Галицькій землі заснованому, видані були маґдебурзьке, тобто тевтонське, право та інші привілеї на зразок інших міст королівства, щоб ми ними опікувались та наділяли щирою грошовою допомогою”.

Місто було назване на честь Станіслава Ревери Потоцького - батька Андрія. В польській історичній літературі Станиславів часто називають “містом Ревери”, а самого Реверу - Титаном. Адже він був дуже впливовою й справді непересічною особистістю. До речі, Ревера - це зовсім не друге ім’я, а прізвисько. Справа в тому, що Потоцький мав звичку часто повторювати латинський вираз “re vera”, тобто “правдива річ”, “правда”. Так його й назвали Реверою.

“Загальна енциклопедія людських знань” (Encyklopedia ogolna wiedzy ludzkiej, Warszawa, 1876 р, т. ХІ) писала: “Первісне село Заболоття, від 1654 року місто, назване від імені власника Станіслава Ревери Потоцького”. Цю думку підтверджує й польський єзуїт Т. Заленський у своїй праці “Отці єзуїти в Станиславові” (1896 р. ), де вказує, що Станіслав Ревера Потоцький у 1654 р. вирішив замінити село Заболоття на місто. В багатьох історичних монографіях висловлюється думка, що саме Ревері належить ідея створення Станиславова, а Андрій Потоцький лише виконував батькову волю. Згідно з легендою, Станіслав Ревера Потоцький самостійно окреслив межі майбутнього міста, пройшовши довкола за плугом.

Існує й версія, що наше місто було назване на честь популярного католицького святого - Станіслава Костки. В цього побожного юнака були видіння святих і Матері Божої. Він помер у дуже юному віці від малярії, а після смерті його тіло не було піддане тліну. В 1726 р. Станіслава Костку було зараховано до лику святих. Певний час він уважався святим покровителем Львова

Було напевно дуже цікаво. Та зараз я розповім вам про Музей мистецтв Прикарпаття. Музей мистецтв Прикарпаття знаходиться на майдані Андрея Шептицького і скажу, що це скарбниця образотворчого мистецтва. Художній музей у Івано- Франківську було відкрито у 1986 році у приміщенні колишньої культової споруди - барокового Колегіального костьолу Непрочного Зачаття Діви Марії XVII століття, це було усипальнецею Потоцьких.

Перша експозиція музею демонструвала твори світського характеру кінця XIX-XX ст. 18 серпня 1933 року в Івано-Франківському художньому музуї відкрилась експозиція "Сокральне мистецтво Галичини" XV-XX століті, що фактично відразу стало самобутнім явищем вітчизняної музейної практики, увійшла до числа культорологічних феноменів краю

У 20001 році зібрання галицького сокрального мистецтва у художньому музеї Івано- Франківська було доовнено і нині є одним з найкращих в Україні.

Для когось він просто Франківськ, для когось – Франек, Станіслав, Станіславів, а для когось – Сталінськ-Прикарпатський. Особисто для мене Івано-Франківськ – біла ворона, яка відрізняється від більшості міст Галичини. Основна відмінність: перевага духу сучасності над атмосферою типової галицької провінційності. Наприклад, ніщо в житті ніколи не примусить полюбити мене центральну вулицю – Незалежності, де відсоток конструктивізму над модерном перевищує аналогічний відсоток в центрі Харкова чи Дніпропетровська. Але я його люблю.

Ваш коментар буде першим!