Слава ЗСУ!

- Поєдинок, - повторила вона. Є в Семи Королівствах хоч один чоловік, на якого можна покластися? Невже в неї є розум? - Ви говорите, що сір Бальман викликав Бронна на поєдинок?!

- Він сказав, що це буде н..неважко. Спис - зброя лицаря, а Брон лицар лише за назвою. Бальман сказав, що виб'є його з сідла й знищить, п поки той буде лежати без свідомості.

Брон не лицар , це вірно. Він солдат і закоренілий вбивця. Твій дурень чоловік сам підписав собі смертний вирок.

- Чудовий план. Можна запитати, яким чином він провалився?

- Брон простромив списом б..бідного Бальманового коня. Прямо в груди. Кінь придавив Бальман і переламав йому ноги. Бальман так жахливо кричав...

Найманцям невідома жалість.

- Я просила вас влаштувати нещасний випадок під час полювання. Шалена стріла, падіння з коня, розлючений вепр... мало як мисливець може загинути в лісі. Списи не передбачалися.

- Я кинулася до чоловіка, - продовжувала Фаліса, ніби не чуючи її, - а він... він ударив мене по обличчю. І змусив мілорда з..зізнатися. Бальман кричав і кликав мейстера Френкена, а цей найманець...

- Зізнатися? - Серсеї не сподобалося це слово. - Сподіваюся, наш хоробрий сір Бальман не сказав нічого зайвого?

- Брон вдарив його кинджалом прямо в око, а мені наказав забиратися з Стокворта до заходу сонця, не то, мовляв, і зі мною те ж саме буде. Сказав, що віддасть мене г..гарнізону, якщо вони мене захочуть. Я наказала схопити Бронна, але один з його лицарів мав нахабство сказати, що мені слід виконати наказ лорда Стокворта. Він назвав його лордом Стоквортом! - Фаліса схопила Серсею за руку. - Дайте мені сотню лицарів, ваша величність. І арбалетників, щоб відібрати у нього мій замок. Стокворт мій! Мені навіть речі не дали зібрати. Брон сказав, що мої сукні з шовку і о..оксамиту тепер буде носити його дружина.

Ганчірки - останнє , про що тобі слід турбуватися. Королева звільнила руку з чіпких пальців Фалиси.

- Я просила вас задути свічку, щоб зміцнити безпеку нашаго короля, а ви перекинули на свічку горщик з диким вогнем. Ваш дурний Бальман і мене приплів до цієї справи? Говоріть же.

- Він... він дуже страждав через зламані ноги, - облизнула губи Фаліса. - Брон сказав, що надасть йому милосердя... і що тепер буде з моєю бідною м..матінкою?

Судячи з усього, жити їй залишилося недовго.

- А ви як думаєте? - Можливо, леді Танда вже мертва. Брон не той чоловік, щоб няньчитися з прикутою до ліжка старою.

- Ви повинні мені допомогти. Я не знаю, куди мені діватися, що робити.

Виходь за Лунатика , хотілося сказати Серсеї. Він майже такий же дурень , як твій покійний. Не заводити ж війну біля самих воріт Королівської Гавані - не той зараз час.

- Мовчазні Сестри охоче беруть до себе вдів. Життя у них мирне, присвячене молитві, роздумам і добрим справам. Вони приносять втіху живим і спокій померлих. - І розмовляти їм забороняється. Бракувало ще, щоб ця жінка рознесла свої вигадки по всіх Семи Королівствах. Але Фаліса залишилася глухою до голосу розуму.

- Ми робили все, щоб прислужитися вашій величності. «Горді своєю вірністю». Ви сказали...

- Так, я пам'ятаю. - Серсея змусила себе посміхнутися. - Ви залишитеся з нами, міледі, поки ми не знайдемо способу повернути вам замок. Дозвольте запропонувати вам ще чашу вина. Воно допоможе вам заснути - ви валитесь з ніг від горя і знемоги. Випийте, люба моя бідолашна Фаліса.

Забезпечивши вдові заняття, Серсея покликала служниць. Доркас вона послала за лордом Квиберном, Джаселину - на кухню.

- Принеси нам хліба і сиру, м'ясний пиріг, яблука. І вина. У нас сильна спрага.

Квиберн прибув раніше їстівного. Леді Фаліса, встигнувши випити три чаші на додаток до колишніх, клювала носом, але часом ще схлипувала. Серсея відвела Квиберна в бік і розповіла йому про навіжений вчинок Бальмана.

- Не можна допустити, щоб Фаліса базікала про це в місті. Від горя вона зовсім здуріла. Чи потрібні вам ще жінки для вашої роботи...?

- Потрібні, ваша величність. Лялькарок я використав до кінця.

- Тоді беріть її і робіть з нею, що хочете. Але якщо вона вирушить у ваші темниці... ви мене розумієте?

- Чудово розумію, ваша величність.

- Тим краще. - Королева знову озброїлася посмішкою. - Прийшов мейстер Квиберн, дорога Фаліса. Він допоможе вам заспокоїтися.

- Це добре, - пробурмотіла вдова. Провівши їх за двері, Серсея налила собі знову.

- Мене оточують одні вороги та дурні, - промовила вона вголос. Навіть рідним не можна довіритися, навіть Джеймі, який був колись її другою половиною. Він призначений бути її щитом і мечем, її правою рукою. Чому ж він замість цього виводить її з себе?