Слава ЗСУ!

- Я раз продала куртизанці три мідії, - похвалилася Кет. - Вона покликала мене, сходячи зі своєї барки. - Бруско вселив їй, що з куртизанками не можна говорити, поки вона не звернеться до тебе перша, але ця привітно посміхнулася і заплатила Кет срібну монетку – вдесятеро дорожче, ніж коштували черепашки.

- Це що ж? Королева Раковин, чи що?

- Чорна Перлина, - поважно відповіла Кет. Найзнаменитіша з усіх, за словами Меррі. «Вона з роду драконів, - розповідала господиня таверни. - Перша Чорна Перлина була королевою піратів. Від одного вестероського принца у неї народилася дочка, яка виросла і теж пішла в куртизанки. Так у них і пішло від матері до дочки. Що вона тобі говорила, Кет?»

«Сказала, що купить три мідії, і запитує: чи є в тебе, малятко, гарячий соус?» - «А ти?» - «Соусу, кажу, нема, міледі. І я не малятко, мене звуть Кет. Треба б і нам готувати гарячий соус. Бегго ось готує і продає в десять разів більше Бруско».

Добрій людині Кет теж розповіла про Чорну Перлину, додавши, що справжнє її ім'я - Беллегера Отерис. Це було однією з трьох взнаних Кет нових речей.

«Вірно, - підтвердив жрець. - Її мати звалася Беллонарою, але перша Чорна Перлина теж була Беллегера».

Кет не думала, однак, що команді «Жвавої мавпи» цікаві імена куртизанок і тим більше їх матерів. Замість цього вона запитала, що нового в Семи Королівствах і як там війна.

- Яка ще війна? - засміявся один. - Ніякої війни немає.

- Ні в Чайковому місті, ні в Долині, - додав інший. - Маленький лорд береже нас, як колись берегла його матінка.

Його матінка... Леді Долини припадала Кет рідною тіткою.

- Значить, леді Ліза...

- Померла, - підтвердив веснянкуватий хлопець. - Її вбив власний домашній співак.

Ну і нехай. У Кішки Кет ніколи не було тітки. Вона покотила тачку далі, підстрибуючи на бруківці.

- Устриці, мідії, краби! - Вона продала трохи артілі, розгружавшій великий винний баркас з Бору, і ще трохи іншій, чинившій мирійську галею, пошарпану штормами.

Тагганаро, що сидів біля причальної тумби поруч з тюленячим королем Кассо, купив у неї мідій, а Кассо затявкал і дав їй потиснути свій ласт.

- Йди працювати до мене, Кет, - в який раз завів Тагганаро, висмоктуючи молюсків з шкаралупи. Він підшукував собі напарника з тих пір, як П'яна Донька проштрикнула ножем руку Крихті Нарбо. - Я дам тобі більше, ніж дає Бруско, і рибою від тебе не буде смердіти.

- Кассо подобається, як я пахну. - Тюленячий король згідно гавкнув. - Як у Нарбо рука, не краще?

- Три пальці не гнуться, - поскаржився Тагганаро між двома мідіями. - Який він злодій, якщо пальцями не володіє? Такий був майстер, а дівку не зумів вибрати.

- Меррі говорить те ж саме. - Кет подобався Крихта Нарбо, хоча він був злодієм. - Що ж він буде робити тепер?

- Думає сісти на весла. Для цього і двох пальців вистачить, а Морскому Начальнику веслярі завжди потрібні. Кинь, Нарбо, кажу я йому. Море холодніше діви і зліше будь-якої повії. Краще відріж руку назовсім і йди жебракувати. Ось і Кассо так скаже - вірно адже, Кассо?

Тюлень гавкнув, і Кет, не стримавши посмішки, кинула йому одну мідію.

До «Щасливого порту» навппроти «Корабля скоморохів» вона добралася вже до кінця дня. Лицедії сиділи на боці свого нахиленого судна, передаючи один одному міх з вином, і спустилися до неї за устрицями. Вона запитала, як йдуть «Сім п'яних веслярів», і Жосс Похмурий сумно похитав головою.

- Квенс нарешті то застав Алакіо в ліжку зі Слу, Вони побилися на бутафорських мечах, і в результаті у нас тільки п'ять веслярів.

- Недолік веслярів треба заповнити посиленим пияцтвом, - заявив Мірмелло. - Я, наприклад, намагаюся.

- Візьміть шостим Крихту Нарбо, він хоче піти в веслярі, - порадила їм Кет.

- Йди но ти до Меррі, - сказав Жосс. - Ти ж знаєш, яка вона кисла робиться без твоїх устриць.

Меррі сиділа в загальній кімнаті і з закритими очима слухала, як Дареон грає на лютні. Уна тут же заплітала в коси довге золотаве волосся Ланни. Знову дурна любовна пісня - Ланна тільки такі і просить. З дівчат вона сама молодша, їй всього чотирнадцять. Кет знала, що Меррі запитує за неї втричі більше, ніж за інших.

Який все таки Дареон нахаба - сидить собі і бринькає як ні в чому не бувало, строючи оченята Ланні. Дівчата прозвали його чорним співаком, але який він тепер чорний. Ворона, щоб підзаробити грошенят своїм співом, перетворилася в павліна. Сьогодні на ньому пурпурний плюшевий плащ, облямований горностаєм, камзол в білу і бузкову смужку, різнокольорові, як у брави, бриджі. У нього є ще й шовковий плащ, і оксамитовий, винно червоний, з парчевою обробкою. Чорного на ньому тільки й залишилося, що чоботи. Кет чула, як він говорив Ланні, що все інше кинув у канал - вистачить, мовляв, з нього нічної темряви.