Слава ЗСУ!

- Можливо передбачити майбутнє? - повільно повторив він. - Така можливість є. У старовинних книгах зустрічаються способи... проте вашій величності варто було б запитати, чи потрібно вдаватися до таких прогнозів. На це я відповів би «ні». Є двері, які краще не відкривати.

- Закрий за собою мої, коли вийдеш. - Наперед було ясно, що ясної відповіді від нього не дочекаєшся.

Зранку вона снідала з Томеном. Хлопчик став набагато слухнянішим –покарання, яке він учинив над Пейтом, явно досягло мети. Вони їли яєчню, підсмажений хліб, шинку і червоні апельсини, тільки що доставлені з Дорна. Томен грав з кошенятами, які гралися біля його ніг, і це видовище трохи розвеселило Серсею. З Томеном нічого не станеться, поки його мати жива. Заради його безпеки вона готова перебити половину лордів Вестероса і весь простий стан.

- Іди з Джаселиною, - сказала вона після сніданку синові і послала за Квиберном.

- Що леді Фаліса, ще жива? - запитала вона, не встиг він зайти.

- Так, хоча не зовсім... в доброму здоров'ї.

- Розумію. - Серсея поміркувала. - Цей Брон... не хочеться, щоб ворог знаходився так близько. Своє лордство він отримав через Лолліс. Якщо ми повернемо старшу сестру...

- На жаль. Леді Фаліса, боюся, не спроможна керувати Стоквортом. Вона навіть ложку до рота донести не може. Радий доповісти вам, що багато дізнався завдяки їй, але ці уроки не пройшли даром. Сподіваюся, я не перевищив повноважень, даних мені вашою величністю?

- Ні. - Її план запізнився, і не варто більше думати про це. Фаліса все одно не змогла б жити без свого чоловіка. Як не дивно, вона, схоже, любила цього олуха. - Тепер про інше: вночі мені приснився жахливий сон.

- Нам всім вони сняться час від часу.

- Це сон про чаклунку, у якої я побувала дитиною.

- Лісова відьма? Здебільшого вони нешкідливі. Тямлять трохи в травах і повивальній справі, в іншому ж...

- Ця була не так проста. Половина Ланніспорта ходила до неї за чарами і зіллям. Її сина, багатого купця, мій дід зробив лордом, а батько лорда знайшов її на сході, куди їздив по торгових справах. Говорили, що вона приворожила його, але я думаю, що всі чари містилися у неї між ніг. Якщо вірити тим же розмовам, вона не завжди була потворною. Не пам'ятаю, як її звали - яке то іноземне ім'я. У просторіччі вона звалася Маггі.

- Мейєга?

- Ось, значить, як це вимовляється. Вона висмоктувала краплю крові у вас з пальця і передбачала долю.

- Кровна магія - найтемніша з усіх видів чарівництва. Кажуть також, що і сама потужна.

Серсеї не хотілося цього чути.

- Так ось ця Мейєга мені дещо напророчила. Тоді я посміялася над нею, але... вона також передбачила смерть одній дівчинці, яка мені прислуговувала. Тій було всього одинадцять років, і вона просто цвіла здоров'ям. Однак незабаром вона впала в колодязь і потонула. - Мелара благала її нікому не розповідати про те, що вони чули у наметі у Мейєги. Якщо не говорити, то все скоро забудеться, як страшний сон, говорила вона. Мудрі слова для їх тодішнього віку.

- Ви досі сумуйте про подрузі вашого дитинства? Саме це турбує вашу величність?

- Про Мелару? Ні. Я її ледь-ледь пам'ятаю. Але ця Мейєга знала, скільки у мене буде дітей, і про байстрюків Роберта теж знала - задовго до того, як він зачав самого першого. Ти будеш королевою, сказала вона, але після прийде інша... - Молодше і красивіше... - Прийде інша і забере все, що тобі дорого.

- І ви хочете цьому перешкодити?

Ще б. Більше всього на світі.

- А хіба це можливо?

- Цілком можливо.

- Але як?

- Думаю, ваша величність знає як.

Так, вона знала. Завжди знала ще тоді, у тому шатрі. «Хай тільки спробує - я заповідаю моєму братові вбити її».

Проте знати, що потрібно зробити, - одне, а знати, як це зробити - інше. На Джеймі більше покладатися не можна. Раптова хвороба була б найкраще, але боги рідко бувають настільки милостиві. Що ж тоді? Ніж, подушка, чаша з отрутою? У всьому цьому є свої труднощі. Коли старий помирає увісні, всі приймають це як належне, але якщо шістнадцятирічну дівчину вранці знайдуть мертвею, це викличе небажані питання. Притому Маргері ніколи не спить на самоті, і навіть після смерті Лораса її охоронятимуть і вдень і вночі.

Але у кожного леза дві сторони, і вчорашній страж може обернутися завтра знаряддям її загибелі. Потрібні лише докази - настільки незаперечні, що навіть лорд батько Маргері змушений буде дати згоду на її страту. Це непросто, зовсім непросто. Який же коханець зізнається, розуміючи, що це буде коштувати голови і йому? Хіба що...