Слава ЗСУ!

Хіля Ханта побили так, що його важко було впізнати. Він спотикався і ледве стояв на ногах. Подрик його підтримував.

- Сір, - сказав хлопчик, побачивши Брієну. - Міледі. Вибачте мене.

- Тобі нема за що просити у мене вибачення. Міледі, - обернулася до Безсердечної Брієна, - в чім би ви не підозрювали мене, вони до цього непричетні.

- Досить і того, що вони леви, - сказав одноокий. - Я стою за повішення. З тих пір як ми повісили останніх людців Тарлі, він встиг підійняти десятка два наших.

- Треба було виходити за мене, коли я пропонував, міледі. - зі слабкою усмішкою сказав Брієні сір Хіль. - Боюся, що тепер вам судилося померти незайманою, а мені бідняком.

- Відпустіть їх, - заблагала Брієна.

Жінка в сірому все так само мовчки роздивлялася меч, пергамент, корону. В кінці кінців вона схопилася за горло, ніби намірилася себе задушити, і заговорила надірваним, схожим на передсмертний хрип голосом.

Мова проклятих, не інакше.

- Я не розумію, - сказала Брієна. - Що вона каже?

- Вона запитує, як називається твій клинок. - пояснив північанин.

- Вірний Клятві.

Жінка в сірому випустила шипіння і додала щось ще. Її очі в темряві горіли, як жар.

- Вона каже, його слід перейменувати у Клятвопорушника. Він був викований для зради і вбивства. Ім'я йому Помилковий Друг, каже вона. Як і тобі.

- Але кому ж я була помилковим другом?

- Їй. Міледі не забула, що колись ти присягалася служити її милості.

Тартська Діва зобов'язалася служити лише одній жінці.

- Бути не може, - прошепотіла Брієна. - Та леді мертва.

- Смерть, як і гостинність, втратила своє колишнє значення, - зауважила Довга Джейна Хедль.

Леді Безсердечна відкинула каптур, розмотала з обличчя сірий шарф. Біле сухе волосся. Зеленувато-сірий лоб з трупними плямами, обличчя порвано на шматки. Одні криваві рани покриті кіркою, в інших просвічують кістки черепа.

Якою гарною була вона колись... якою ніжною була її шкіра.

- Леді Кейтлін, - зі сльозами промовила Брієна. - мені сказали, що ви... що ви померли.

- Так, вона померла. - підтвердив Торос з Миру. - Фреї наділили смужками їй горло від вуха до вуха. Вона була мертва вже три дні, коли ми знайшли її у річки. Харвін просив мене дати їй поцілунок життя, але я не погоджувався, тому що після смерті минуло занадто багато часу. Тоді лорд Берік притулився устами до її уст, і полум'я життя перейшло з нього до неї. Вона повстала, нехай збереже нас Владика Світу. Повстала.

Може, це ще один сон? Кошмар, породжений отруйними зубами Кусака?

- Скажіть їй, що я ніколи не зраджувала її, - попросила Брієна. - Клянуся Сімома. Присягаю на своєму мечі.

Та, що була колись Кейтлін Старк, знову схопилася за горло, защепив пальцями страшний шрам, і видавила з себе ще якісь звуки.

- Слова - це вітер, говорить вона, - перевів північанин, - Доведи свою вірність на ділі.

- Але як?

- Раз твій меч зветься Вірним Клятві, каже міледі, ти повинна стримати клятву, дану їй.

- Чого вона від мене хоче? Скажи.

- Вона хоче, щоб її син був живий, а його вбивці мертві, - сказав чоловік у жовтому плащі. - Хоче, щоб вороння знову досхочу наїлося, як тоді, після Червоного Весілля. Фреїв і Болтонів ми їй самі наб'ємо, скільки вона забажає. Від тебе вимагається одне: Джеймі Ланістер.

Брієні здалося, що в її животі повернули ніж.

- Леді Кейтлін... Джеймі врятував мене від насильства, коли Криваві Скоморохи схопили нас. А після повернувся за мною і з голими руками стрибнув у ведмежу яму. Клянуся вам, він став зовсім іншою людиною. Він послав мене врятувати Сансу. Він не причетний до того, що сталося на Червоному Весіллі.

Пальці леді Кейтлін вп'ялися в горло, і почулися хрипкі, леденящі кров слова.

- Вибирай, говорить вона, - сказав північанин. - Або ти вб'єш Царевбивцю цим самим мечем, або будеш повішена як зрадниця. Меч або петля. Вибирай.

Брієна згадала свій сон - батьківський зал, юнака, призначеного їй в чоловіки. У цьому сні вона відкусила собі язика, і рот її був повен крові. Вона ковтнула повітря і сказала:

- Вибирати я не стану.

Після довгого мовчання леді Безсердечна вимовила ще два слова, і на цей раз Брієна її зрозуміла:

- Всіх повісити.

Брієні знову зв'язали руки і повели її вгору, геть з печери. Вона знову побачила ліс, пронизаний блідими ранковими променями. Дерев на всіх вистачить, далеко йти не доведеться.

Пішли вони справді недалеко. Під кривою вербою Брієні накинули на шию петлю, а інший кінець мотузки перекинули через сук. Хілю Ханту та Подрику Пейну дісталися в'язи. Сір Хіль кричав, що згоден вбити Джеймі Ланістера, але Пес, знову надів шолом, вдарив його по обличчю і змусив замовкнути.