Слава ЗСУ!

Я на кухні, читаю «Reader\'s Digest». І я геть збентежений.

Марла верещить: «Тайлере, ти вдома? Я можу увійти?»

Я кричу, що Тайлера нема вдома.

— Не будь букою, — кричить Марла.

Я вже підходжу до вхідних дверей. Марла стоїть у фойє з бандероллю «Federal Express» і каже: «Мені треба дещо покласти тобі до морозилки».

Іду вслід за нею на кухню й кажу: «Не треба». Ні.

Ні.

Ні.

Вона ж не збирається зберігати тут свій мотлох?

— Але, гарбузику, — каже Марла, — у мене в готелі нема морозилки, ти сам казав, що я можу користатись твоєю.

Ні, я не казав. Останнє, чого мені кортить, — щоби Марла тут оселилася, річ за річчю.

Марла вже розкрила свою бандероль на кухонному столі й дістала звідтам щось біле, оточене розсипчастим пінопластом, і почала трусити цим білим переді мною. «Це не річ, — каже вона. — Це моя матір, тому відібись від мене».

Те, що Марла витягнула із бандеролі, — один з тих пакунків білої речовини, з яких Тайлер витоплює сало, щоби зробити мило.

«Усе могло бути ще гірше, — каже Тайлер, — якби ти випадково з’їв те, що було в одному з тих пакетів. Прокинувся б якось уночі, вичавив би трохи тої гидоти, додав суміші для каліфорнійського цибулевого супу і з’їв би з чіпсами. Чи броколі».

Поки ми з Марлою стояли на кухні, більше за все на світі я хотів, щоби Марла не відкривала морозилку.

Я спитав, що вона збирається робити з цією білою штукою.

— Пухкі губи, — сказала Марла. — 3 віком губи западають. А я збираю колаген для ін’єкцій у губи. У мене в твоїй морозилці майже тридцять фунтів колагену.

Я спитав, якого розміру губи вона хоче.

Вона відповіла, що сама операція її дуже лякає.

Речовина з пакунку «Federal Express», кажу я Тайлерові в «ітраіа», була тою самою речовиною, з якої ми виготовляли мило. З того часу, як визнали небезпечність силікону, колаген став користуватися неабиякою популярністю для розгладжування зморщок, збільшення губ чи увиразнювання підборіддя. Марла пояснила, що найбільше колагену можна задешево отримати з коров’ячого жиру, стерилізованого й обробленого, але надовго він у твоєму тілі не затримається. Вколють тобі, скажімо, в губи, а організм відторгає ін’єкцію і виводить її. За шість місяців у тебе знов тонкі губи.

Найліпший колаген, каже Марла, твій власний жир, відсмоктаний зі стегон, оброблений, очищений і загнаний назад у твої губи чи кудись іще. Цей колаген буде триматися.

Ця речовина в холодильнику була колагеновим фондом Марли. Коли в її матусі наростав зайвий жир, вона його відсмоктувала й пакувала. Марла каже, що цей процес зветься «підбирання». Якщо Марлиній матусі колаген непотрібний, вона відсилає його дочці. У самої Марли жиру ніколи не було, а матуся Марли вважає, що колаген від родича все одно триматиметься ліпше, ніж той дешевий яловичий.

Світло вуличних ліхтарів уздовж бульвару проходить крізь торгову угоду, і на щоці Тайлера відбивається «ЗАБИРАТИ ЯК Є».

«Павуки, — каже Тайлер, — могли відкласти тобі під шкіру яйця, а коли б вивелись личинки, то почали б прогризати в тобі ходи. Ось наскільки гіршим могло б стати твоє життя».

Тепер моє курча в теплому кремовому мигдалевому соусі смакує як щось відсмоктане зі стегон матері Марли.