Слава ЗСУ!

знайди книгу для душі...

Читай онлайн! Читай онлайн українською безкоштовно > Книги > Божественна комедія

23] Вони усі, і перша, і остання, '

24] Палали сяйвом променів світних.

25] Я був, мов той, хто вгамував жадання,

26] Не зважившись розпитувать, бо він

27] Побоюється зайвого питання.

28] Найбільша й найяскравіша з перлин

29] Наблизилася, щоб я їй завдячив,

30] Коли думок моїх втамує плин.

31] І з неї я почув: «Коли б ти бачив,

32] Як я, всю добрість, що у ній горим, -

33] То гарних висловів би не настачив.

34] Та щоб з вичікуванням ти своїм

35] Не опізнивсь на ждані височини,

36] Вперед на мисль твою я відповім.

37] На тій горі, що висить над Кассіно,

38] Колись мав звичку темний люд простий

39] Ходити всім народом до вершини.

40] І перший я посмів їм повісти

41] Ім'я того, хто зніс із неба долу

42] Ту правду, що несе до висоти,

43] І зміг з усього вигнати околу,

44] Бо так в мені сіяла благодать,

45] Гріховний культ безбожного престолу.

46] Тут душі споглядальників мигтять,

47] Які, палаючи в могутнім жарі,

48] Готові цвіт і плід святий давать.

49] Тут Ромуальдо є, тут є Макарій,

50] Багато із братів моїх тут є,

51] Що нас, тверді серця, замкнув келарій».

52] І я йому: «Це ставлення твоє,

53] Цей звернутий до мене голос щирий

54] І приязнь всіх, що знать себе дає,

55] Так надають мені до вас довіри,

56] Як світло сонця розу розкрива

57] Настільки, скільки вистача в ній міри.

58] Прошу тебе я, отче, не ховай, -

59] Чи благочесний вид твій споглядати

60] Я матиму можливість і права?»

61] І він: «Твоє палке бажання, брате,

62] В останім небі знайде рішенець,

63] Як знайдуть всі чуття й моє завзяте.

64] Там повний і довершений кінець

65] У кожного жадання; як в колисці,

66] Незрушно свій несуть частки вінець.

67] Ні на осі вони, ні в певнім місці;

68] І сходи наші йдуть до них міцні,

69] Тобі не видимі у жодній рисці.

70] їх бачив Яків-праотець у сні

71] До самого вершка найвищих сходин,

72] І ангели по них ішли ясні.

73] Але тепер, щоб сходить ними, жоден

74] Ноги не підніма, і мій устав

75] Пергамент лиш бруднити нині годен.

76] З моїх монастирів сьогодні став

77] Кублом вже не один, а люди в рясах -

78] Як в лантухах мука, що черв псував.

79] Але й у лихварів, найбільше ласих,

80] Не так бунтує проти Бога хіть,

81] Як у ченців, закоханих в припасах.

82] Над чим в нас церква жадібно дрижить, -

83] Не для рідні та й гірших, аніж рідні,

84] А для примушених на жебри жить.

85] Та смертні на рішучість досить бідні,

86] Щоб добра вість достатня їм була, -

87] Дуби ростуть повільно многоплідні.

88] Петро почав без золота й срібла,

89] Мені став любий піст, моління миле,

90] Франціскові ж - змалілість все дала.

91] Тепер же глянь, куди росте незріле

92] І як остання блискітка скреса,

93] Й побачиш сам, що чорним стало біле.

94] Проте Йордан роздавсь, як небеса

95] Того схотіли, й розступилось море, -

96] А то, звичайно, більші чудеса».

97] Він закінчив і линув у просторе

98] Те сонмище, й те сонмище співна

99] Знесла завія в небо неозоре.

100] Єдиним рухом пані чарівна

101] Звела й мене по сходах - керувала

102] Моєю так природою вона.

103] Ніколи в світі стільки не тривала

104] Дорога до нових, ще вищих втрат,

105] Як миттьова ця наша небувала.

106] Хай не вернусь до цих побожних свят,

107] Що я за ними покаянно плачу

108] І в груди б'ю себе багатократ,

109] Коли хутчій, ніж пучку ти гарячу

110] Смикнеш з вогню, я поміж зірних тіл

111] На знаку за Тельцем не був, читачу.

112] О славні зорі, о світильник сил

113] Високих, від яких мені був даний

114] Мій геній для значних і знатних діл!

115] Заходив пізно з вами, сходив рано

116] Отець усього смертного буття,

117] Коли вітрець я вперш відчув Тоскани.

118] Пізніш, коли, діставши милість, я

119] Зійшов у вище коло, що вас кружить,

120] Ваш край розкрив мені своє життя.

121] Тепер душа моя смиренно тужить,

122] Щоб ви дали їй сили перехід

123] Угору, хоч тяжкий, ураз подужать.

124] «Тобі так близько до кінця всіх бід, -

125] Сказала Беатріче, - ще всевладний

126] І гострий пильний погляд мати слід.

127] Рушаючи в подальший літ відрадний,

128] Ти озирнись на світ, що я до ніг

Попередня
-= 119 =-
Наступна
Коментувати тут.

Ваш коментар буде першим!