Слава ЗСУ!

26] І тим бридкіший Богу, тож для них

27] У нижчих колах мук добір жахливий.

28] У першім - тьма насильників лихих;

29] Трьом смугам віддане воно суміжним,

30] Троїстий-бо природою цей гріх:

31] Чинити Богові, собі чи ближнім

32] Насильство можуть, їм та їх речам,

33] Як взнаєш, стежачи за думки стрижнем.

34] Насильній смерті й ранам ближній сам

35] Підпасти може, а маєтки в нього -

36] Руйнації, пожежам, грабежам.

37] Отож розбійник, ласий до чужого,

38] Людиновбивця і брудний палій -

39] Всі в першій смузі покарання злого.

40] Собі й маєткам лиха заподій

41] І в другу смугу муки йди терпіти,

42] Карайся у провині там своїй

43] Із тим, хто жити не схотів на світі,

44] Добро гайнує, програш покрива

45] І плаче там, де слід було б радіти.

46] А ці насильства - кривда Божества:

47] Його відкинення, хула кричуща,

48] Зневага до природи і єства.

49] Тому-то смуга познача найвужча

50] Тавром своїм Каорсу і Содом

51] І всіх, кому мерзенна сила суща.

52] Обман, що честь гидує ним, як злом,

53] Можливий і до тих, хто йме нам віру,

54] Й до тих, які не вірять нам цілком.

55] А ще є способи вбивати щиру

56] Любов природну, вдавшись до мерзот.

57] Тож в другім колі мучать совість хиру

58] Святош, що наживалися стокрот

59] З підробок та шахрайства, симонії,

60] Хабарництва та інших ще підлот.

61] Любов обманом нищать лиходії

62] Й ту, що природній додає добро

63] І зроджує довірливі надії.

64] Найменше з кіл є в той же час ядро

65] Для всесвіту й престол для пана Діте,

66] Там зрадників шматується нутро».

67] І я: «Учителю, твоє розвите

68] Пояснення висвітлює мені

69] Цю прірву і населення в ній скрите.

70] Але скажи: ті, хто вищить в багні,

71] Хто в вихрі мчить, хто мерзне в зливі з тучі,

72] Хто лається у марній метушні, -

73] Чом обминули місто це палюче

74] Раз Божий гнів над ними розітнувсь?

75] І чом караються так нестерпуче?»

76] І він мені: «Чого це так схибнувсь

77] Твій, - мовив, - розум, може, понеслися

78] Кудись думки й на інше він звернувсь?

79] Згадай-но краще, з пам'яттю зберися,

80] Що в «Етиці» твоїй було в рядку

81] Про три образливі для неба риси:

82] Нездержливість, злобливість та ярку

83] Тваринність? Ще нездержливість на кару

84] Заслужує порівняно легку.

85] Розглянь-но істину цю, повну чару,

86] І пригадай, - це саме призвело

87] Ті грішні душі до важкого вдару, -

88] Збагнеш, чом віковічне їх житло

89] Не тут і чом на кару без докорів

90] їх Боже правосуддя прирекло».

91] «О сонце, лікарю коротких зорів,

92] Ти словом так вщасливлюєш мене,

93] Що всю науку радо б я оспорив,

94] Назад вернись, хай вузол розітне, -

95] Сказав я, - мисль твоя, чому насподі

96] Карається лихварство навісне?»

97] «У філософському, - він мовив, - зводі

98] Одне із місць пояснення дає,

99] Що основним початком у природі

100] Премудрість і мистецтво Божі є;

101] Коли ж ти іншим віддасись наукам,

102] Розгорнеш вчення «Фізики» своє,

103] То взнаєш, що природним всім спонукам

104] Мистецтво, ніби учень, вслід іде, -

105] Отож воно є наче Божим внуком.

106] Ти маєш знати, що Мойсей веде

107] У книзі «Битія», що Бог не всує

108] їм двом довірив людство молоде.

109] А в лихваря щось інше за мету є,

110] Йде манівцями, крізь чагар та хмиз,

111] Мистецтвом і природою гордує.

112] Та час вже лаштуватись нам униз,

113] Пливуть до обрію небесні Риби,

114] Наблизився до Кавру сяйний Віз

115] І видно шлях, що йде в камінні глиби».

ПІСНЯ ДВАНАДЦЯТА

1] Місця, де йшли ми з горем та печаллю,

2] Були такі похмурі та страшні,

3] Аж зір від них ми відвернули з жалю.

4] На Тренто схожі ці місця сумні,

5] Де берег Адіче колись порвали

6] Чи труси, чи пересуви земні.

7] Від самого шпиля сповзли завали

8] В рівнину, і немає стежки вниз

9] Тому, хто вийде на високі скали, -

10] Такий був спуск до царства муки й сліз.

11] Вгорі ж, де ледве можна розміститься,

12] Розлігся звір і всього себе гриз,

13] Неначе той, хто до нестями злиться,

14] Ненатлий звір, який знеславив Кріт;

15] Від лжекорови він лиш міг вродиться.

16] Мудрець йому: «Гадаєш, знов привіт