Слава ЗСУ!

8. Бог співців - Аполлон.

16-18. Як ваш... - Зміст: дух у вас (у тих, хто попливе слідом за моїм кораблем, який перший мчить в незвіданім просторі з обслугою з міфічних божеств, тобто, простіше, хто читатиме мій «Рай») зчудує далеко більше, аніж було у смілих мореплавців-аргонавтів, коли їх ватажок Ясон, як пастух, погнав огнедишних биків зорати поле, дане йому тестем, колхідським царем Еетом, батьком його молодої дружини Медеї (а потім засіяв це поле зубами драконів і згодом перебив потвор, що виросли з землі).

31-36. Беатріче і Дайте досягни першої, найближчої до Землі зірки - Місяця - й заглибились у ньому.

49-50. Знаки на цьому тілі... - плями, видимі на Місяці.

51. Про Каїна пригадує всілякий... - Народна фантазія бачила в плямах на Місяці постать Каїна з оберемком хмизу на плечах.

59-60. Данте викладає за Аверроесом пояснення різної освітленості поверхні Місяця неоднаковою щільністю будови планети, уже висловлене раніше у «Бенкеті», II, 13(14). Але Беатріче далі спростовує цю думку як помилкову.

64. У восьмім небі... - небі Зірному (див. далі Р. XXIII-XXVII).

78. В цій книзі... - в цьому небесному тілі.

79. У першім разі... - тобто якби Місяць був щілинний, у деяких місцях наскрізь.

112. Під небом... - нерухомим та безтілесним десятим, Палаючим.

113. Велике тіло... - дев'яте, Кристалічне небо.

115. А ближче небо... - восьме, Зірне.

116. Різні сутності... - зірки і нижче розміщені небеса.

129. Рушіїв блаженних - ангелів, що далі дістають назви: висока мисль (131), розум (136) та ін.

140. З коштовним тілом... - з небесним світилом; всяка сила й міць, яких «рушій» восьмого неба надає зіркам.

ПІСНЯ ТРЕТЯ

Перше, Місяцеве небо. - Духи, що зламали обітницю. - Піккарда Донаті. - Імператриця Констанца

17-18. Заблуд, протилежний закоханості хлопця в джерело. - Молодий Нарцис колись закохався у своє віддзеркалення в воді, вважаючи його живим юнаком (Овідій), а Данте, навпаки, справжні обличчя вважає за відбитки.

49. Піккарда Донаті - родичка авторової дружини, Джемми, сестра колишнього поетового приятеля, гульвіси й ласуна, Форезе (вмер 1296 p.), душу якого той побачив у Чистилищі, і Корсо Донаті (загинув 1308 p.), ватажка флорентійських «чорних», керівника акції проти «білих» 1301 р. (що призвела до вигнання й засудження поета), який у своїх політичних інтересах, бувши на той час болонським подестою, силоміць забрав Піккарду з монастиря Монтічеллі, недалеко від Флоренції, й видав заміж. 97-98. Великого діяння й благостині... жінка... - Клара Ассізька (1193-1253), яка заснувала черничий орден, до якого належала Піккарда.

118-120. Те сяєво - Констанца видатна... - Констанца (1154-1198), дружина імператора Генріха VI (з 1190 до 1197 p.), який поклав початок недовгому владарюванню в Сицилії і Неаполі швабського дому Гоген-штауфенів, що скінчилося з їх сином, Фрідріхом II (1194-1250), непримиренним ворогом папства, покровителем арабських та єврейських учених. Піккарда дає Генріхові VI назву другого швабського вихру(першим був його батько, Фрідріх І Барбаросса (1125-1190), а третього - Фрідріхові II, характеризуючи тим бурхливу природу й скороминушість їх влади. Існувала легенда, ніби Констанца була- черницею, насильно виданою заміж.

ПІСНЯ ЧЕТВЕРТА

Перше, Місяцеве небо. - Сумніви Данте, які Беатріче вгадує та розв 'язує. - Нове запитання Данте: чи можна виправити зламані обіти?

13-15. Беатріче, схожа з Даниїлом... - За Біблією, вавилонські мудреці не могли витлумачити царю Навуходоносорові забутий ним сон, і він велів стратити їх, але гнів його вгамувався, коли пророк Даниїл нагадав йому цей сон і пояснив його значення. Так і Беатріче вгадала і розв'язала поетові сумніви.

23. Бачив ти у мудрому Платоні... - За вченням Платона, людські душі до свого втілення містяться на зірках, куди й повертаються, коли людина вмирає.

27. У глибшій жовчі тоне. - Беатріче вважає небезпечнішим другий сумнів поета (див. 22-24).

28. Вбожествлений найбільше серафим... - тобто найглибше занурений у споглядання божества.

30. З Йоанном, тим чи тим... - чи з Іоанном Хрестителем, чи з євангелістом Іоанном.

31-32. Всі у спільній дії із духами... - тобто всі вони перебувають у тому ж небі, що й душі, які з'являлися тоді на Місяці.

34. Окраса кола першого... - десятого, Палаючого неба.

47-48. Того, що Товію... - архангела Рафаїла, який, згідно з біблійною легендою, повернув Товієві зір, поклавши йому на очі замішану з слиною землю - грязиво.

49. «Тімей» - назва Платанового діалогу, де мова йде про повернення душ на зірки: тут вжито замість імені його автора - Платона.