Слава ЗСУ!

58-60. Сказав би він... - Зміст: якщо Платон думає про вплив зірок на людські душі й вбачає в ньому причину гідних та ганебних вчинків, то він почасти має рацію.

62-63. Юпітеру тоді, Меркурію і Марсу... - Люди стали давати планетам імення богів, які нібито на них живуть, і вклонятися їм. 64. А другий сумнів... - див. 19-21.

83. Лаврентій - легендарний римський диякон III століття, буцімто спалений на залізних ґратах.

84. Муцій Сцевола - за римськими переказами, юнак, який, показуючи на допиті зневагу до катувань і смерті, сам спалив собі праву руку.

103. За давньогрецьким міфом, син аргоського царя Амфіарая - Алкмеон, виконуючи батьків заповіт, убив свою матір Еріфілу за те, що вона, спокусившись на коштовне намисто, виказала місце перебування чоловіка і тим сприяла його загибелі.

107. З насильством воля примирилась... - тобто насильству сприяла поступлива воля потерпілого.

114. / істина одна в обох була - отже, і в тій, про яку йшла мова вище (100-111).

ПІСНЯ П'ЯТА

Перше, Місяцеве небо. - Незрушність обіту і можливість його заміни. - Піднесення на друге, Меркурієве небо. - Юстініан

4. Бачення зроста... - зростає у Беатріче.

29. Здаєш ти скарб... - свободну волю.

35. Зміни - звільнення від обіту.

57. Поки ключі не зрушні - з жовтим білий - поки заміни обіту не дозволить церква. Білий і жовтий (срібний і золотий) ключі - символ церковної влади.

60. Як чотири у шести. - Новий обіт має бути суворіший проти попереднього.

66-68. Як сталось Ієвфаєві-судді... - За біблійною легендою, Ієвфай, суддя ізраїльський, дав обітницю Богові в разі перемоги над ворогами принести в жертву перше, що вийде йому назустріч з брами його двору. Назустріч судді вийшла його єдина дочка, яку він, виконуючи обітницю, і віддав смерті. Багато хто з середньовічних богословів (серед них Амвросій, Прокопій, Фома Аквінський та ін.) засуджували цей його вчинок.

69-72. Грецький вождь - Агамемнон, який приніс у жертву свою дочку Іфігенію, щоб боги послали потрібний йому вітер для походу проти Трої.

80. Як пориватиме вас хіть на зле... - як хіть до перемоги керувала Ієвфаєм і Агамемноном (пор. вище, прим, до 66-68 і 69-72).

87. Світ, яскравим сяйвом взятий... - схід.

93. Друге царство - Меркурієве небо.

95. Цієї сфери... - планети Меркурія.

117. До закінчення земного бою - тобто поки ти ще живий.

127-129. На просторім цім місці... - на Меркурії, закритому сонячним промінням од Землі.

ПІСНЯ ШОСТА

Друге, Меркурієве небо. - Життя імператора Юстініана. - Історія римського орла. - Уступ проти гібелінів. - Духи Меркурієвого неба. -

Ромео

1-9. Відколи Константин орла у небі... - Зміст: імператор Константан переніс (330 р.) столицю своєї держави з Рима до Візантії, і opeji,

емблема римської влади, перелетів з заходу на схід, навпроти маршрутові родоначальника римлян Енея, який, прибувши після падіння Трої до Італії, взяв за себе Лавінію, дочку царя Націю Латіна. Римський орел сто літ, і сто і більше... жив на кінці Європи, на березі Босфору край Троади, звідкіль колись злетів з Енеєм, і тут, у Візантії, передавав з рук в руки від однієї особи до другої берло й сан, аж поки вони дісталися Юстініанові у 527 р. (Отже, між двома згаданими подіями проминуло всього 197 p., а не понад двісті років, як чомусь нарахував такий скрупульозно уважний до деталей поет.)

10. Юстініан - римський імператор (483-565), за якого була проведена славетна кодифікація римського права і відвойована у остготів Італія.

11. Огнем... першої любові... - Святого Духа.

16. Агапіт І - Римський Папа (з 533 до 536 p.), їздив у Візантію до Юстініана в справі миру з остготами.

24. Величний труд - труд законодавця.

25. Велізарій (490-565) - Юстініанів полководець.

31. Хто з них всю правду знає... - сказано іронічно.

32. Знак святий - знак римського орла.

33. Прикріплює, чи... знімає... - Гібеліни пристосовують ідеї імперії до своїх цілей, а гвельфи ці ідеї відкидають зовсім.

36. Паллант - один з героїв «Ене'іди», спільник Енея (Ен. X, 302- 509).

38. Альба - Альба Лонга, місто в Лаціумі, засноване, за переказом, Асканієм, сином Енея.

39. Три з трьома зійшлись... - За легендою, коли три Горації, римські воїни, перемогли альбанських Куріаціїв, влада над усім Лаціумом перейшла від Альби до Риму.

40-41. Од злих... бід... - від викрадення сабінок за Ромула до самогубства зганьбленої Лукреції за Тарквінія Гордого, останнього римського царя.

44. Бренн - вождь галлів (IV ст. до н. є.); Пірр - епірський цар (IV- III ст. до н. є.).