Слава ЗСУ!

44] Все змив, крім тиску демонів, який

45] Нас допустити не хотів до брами,

46] Це хто лежить, великий, громіздкий,

47] Незрушно, блискають лиш очі вперті,

48] Мов нехтує вогненні язики?»

49] І той помітив, що слова одверті

50] Про нього я вождеві говорю,

51] Й гукнув: «Який в житті, такий я в смерті!

52] І хай Юпітер, знову повторю,

53] Замучить коваля хоч до загину, -

54] Хай блискавку його востаннє зрю! -

55] Нехай утомить в праці без упину

56] Усіх в жерлі у Етни вогнянім

57] Під гук: «Рятуй, рятуй, Вулкане-сину!»

58] Як у бою під Флегрою труднім;

59] Хай б'є мене він з усієї сили, -

60] Та не здола його звитяжний грім!»

61] Тоді вожай мій, повний гніву й сили, -

62] Цих слів я в нього не передбачав:

63] «О Капанею, гонор твій немилий

64] Не вмер, тож карі тяжчій ти підпав,

65] Із мук ні одна не переважає

66] Тієї, що твій сказ тобі послав. -

67] І, втишивши обурення безкрає,

68] До мене: - Він в числі сімох царів

69] Брав Фіви, зневажав і зневажає

70] Він Бога і прощення не просив,

71] Тримаючи себе весь час свободним;

72] У грудях в нього лиш пиха і гнів.

73] Ну що ж, рушаймо знов, один за одним,

74] Не йди лиш по гарячому піску,

75] А обминай-но лісом прохолодним».

76] На річку мовчки вийшли ми близьку,

77] Що з лісу винесла червону воду, -

78] Цю барву досі згадую жаску, -

79] Як Булікаме витікає з броду

80] Туди, де воду грішниці беруть,

81] Так на пісок несла ця річка воду,

82] Собі в камінні прокладавши путь.

83] І я помислив, а чи не сюдою

84] Удвох нам треба далі йти, мабуть.

85] «З усього, що ми бачили з тобою

86] Відколи перейшли той вхід, куди

87] Усім пройти приречено судьбою,

88] Такої погляд твій не знав води,

89] Щоб викликала сильне здивування;

90] Вона вгашає всі вогню сліди», -

91] Так вождь свої закінчив міркування,

92] І я просив, нехай не відмовля

93] В поживі, раз моє збудив бажання.

94] «У морі спорожніла є земля, -

95] Почав він, - що спрадавна Крітом звали,

96] Коли ще світ наш був як немовля.

97] Там є гора, яку в віках вславляли

98] Струмки й діброви; їда - назва їй:

99] Тепер її потроху занедбали.

100] Там Реї син у схованці своїй

101] Безпечно спав, і мати його крики

102] Глушила в галасливості бучній.

103] У тій горі стоїть старик великий,

104] Що від Дам'яти спину відверта,

105] Як в дзеркалі, у Римі бачить лики.

106] А голова вся щирозолота.

107] І щиросрібні в нього руки й плечі,

108] А з міді все - до низу живота.

109] І дві ноги суціль - залізні речі,

110] Крім глиняної правої ступні,

111] Яка важкі трима кістки старечі.

112] Крім золота, на часточки дрібні

113] Потріскане все тіло, і холоне

114] Сльоза із щілин на печернім дні

115] І в Ахероні, Стіксі й Флегетоні

116] Тече цим долом, де мерцям тюрма;

117] Скидаючи ті струмені червоні

118] В провалля, звідки виходу нема,

119] Утворюючи став, що звуть Коцітом.

120] Ти вздриш його, тож мовити дарма».

121] І я йому: «У разі нашим світом

122] Ще протікає цей страшний потік,

123] Чому лиш тут для ока став одкритим?»

124] І він: «Ця вирва - наче лійка рік.

125] Крута, як бачиш, кам'яниста, гола;

126] Йдучи по ній униз у лівий бік,

127] Всього іще не обійшли ми кола,

128] Й яких новин нам не пошле Плутон,

129] Від здивування ти не зморщуй чола».

130] І знов я: «Вчителю, де Флегетон,

131] Де Лета? Проминаєш це мовчанням,

132] А той тече, ти кажеш, з слізних лон?»

133] І він: «Обом я радий запитанням,

134] Та відповіддю на одне із них

135] Звучить тут струм червоним клекотанням.

136] Побачиш Лету, та не в ямах цих,

137] А там, куди приходять обмиватись,

138] Коли зника спокутуваний гріх. -

139] І ще сказав: - Пора нам відправлятись

140] Туди, де буде найзручніше нам,

141] Де ноги в нас не будуть обпікатись,

142] Бо гасить пара всякий вогник там».

ПІСНЯ П'ЯТНАДЦЯТА

1] По березі пішли ми кам'яному,

2] Й туман густий на річку всюди ліг,

3] І від огню вода ховалась в ньому.

4] Як межи Бруджею й Гвідзантом ріг

5] Фламандці обвели високим валом,

6] Щоб поміж ними й морем став поріг,

7] А Падуя від Бренти з її шалом

8] Люд захища й трудів його плоди,