знайди книгу для душі...
127-129. Круговорот природи... - Зміст: кружіння світил, що впливає на людську природу, виконує своє призначення, не звертаючи уваги на походження людини.
130-131. Ще в материній утробі Ісав (з Біблії) не скидався на свого брата-близнюка Якова (пор. нижче, прим. Р. XXXII, 68).
132. Квірин. - Ромул, легендарний перший римський цар, був сином незнаного батька, але вважали його за сина бога Марса.
133-135. Народжена природа... - Зміст: потомки були б усім схожі на предків, коли б не втручання небесного промислу.
138.1 думку ще одну скажу мою - вивершуючи знання, що ти набув з моєї науки.
145. Призначеного на воєнну славу... - натяк на другого сина Карла II, Людовіка, для якого батько обрав церковну кар'єру.
147. Молитвенику... - Натяк на наймолодшого сина Карла II, Ро-берта (див. вище, прим. 76-78), який полюбляв проповіді та молитви.
ПІСНЯ ДЕВ'ЯТА
Третє, Венерине небо. - Духи велелюбних. - Куніцца да Романо. - Марселець Фолько. - Раава. - Римський двір
1. Клеменца. - Більшість коментаторів, наводячи різні докази, погоджується на тому, що це дочка, а не дружина Карла Мартелла, яка мала таке саме ім'я і була дочісою угорського короля.
2. Скільки зла його сім'ї... - Права його сина Карла-Роберта на неаполітанський трон перехопив дядько, Роберт.
13. Ще блиск себе до нас наблизив... - Куніцца да Романо (1198- бл. 1279), сестра Едзеліно (див. нижче, прим. 29-30), що уславилася своєю непорядною поведінкою (мала трьох чоловіків і багатьох коханців, серед яких був і провансальський трубадур Сорделло, з яким поет зустрівся в Передчистилищі), а на старості звернулася до справ милосердя і в 1265 р. у Флоренції відпустила на волю всіх кріпаків, що дістались їй у спадок від батька й братів.
26-27. На землях... - це Тревізанська марка (область), розташована між землями Венеції, з її головним островом Ріальто, і горами, з яких стікають річки Брента й П'ява.
28. Не така й велика... - невисока гора з замком Романо.
29-30. Факел - падуанський тиран Едзеліно да Романо (1194-1259). Існували перекази, що його матері наснилося, ніби вона народила запалений факел, який попалив усю Тревізанську марку.
37. А цей... - тобто Фолько Марсельський (див. далі 67-142).
40. Цей сотий рік зросте у п'ять разів - п'ять разів, у розумінні багато разів, настане, як нині (1300), останній рік століття.
42. Друге... життя... - посмертну славу.
44. Між Тальяменто зі сходу й Адідже з заходу - в Тревізанській марці.
46-48. Зміст: ворожі імперії падуанці біля вірної Генріхові VII Вічен-ци, яку вони обложать, заповнять своїми тілами і кров'ю болото Бак-кільйоне (в твані інакшою водою підпливе), бо проти них виступить імперський намісник Кангранде делла Скала (в 1314 p.).
49-51. Де збіглись води в Сілі та Каньяні... - в Тревізо, де безтурботно править Ріццардо або Ріккардо да Каміно, якого підступно вб'ють в 1312 р. З його тестем Ніно ді Вісконті поет відновив давню дружбу в Передчистилищі (Ч. VIII, 52-84), а в колі гнівливих чув гарні слова про його батька - «добряка Герардо» (Ч. XVI, 124 і далі).
52-60. Зло таке учинить пастир нечестивий... - Алессандро Но-велло, єпископ міста Фельтро, видасть гвельфам феррарських емігрантів, які звірилися на його слово, і їх буде страчено (1314).
54. Мальта - папська в'язниця (загальна назва).
61-63. Престоли - ангельський чин (див. далі Р. XXVIII, 104).
67. Інша радість... - інша радіюча душа. Це - Фолько (Фолькет) Марсельський, провансальський трубадур, виходець з купецтва, який, втративши під старість усіх своїх титулованих і вінценосних покровителів, особливо покровительок, став ченцем, а з 1205 р. єпископом тулузьким; виступав як один з найлютіших переслідувачів альбігойців (жорстоко придушений в 1209-1229 pp. «єретичний» рух безправних і убогих народних мас у Південній Франції). Вмер 1231 р.
72. Унизу - у Пеклі.
77. Кожне полум'я благословенне... - серафими.
82-87. Найбільший діл... - Зміст: Середземне море так далеко заходить на захід, що небесне коло, яке становить в його західній частині крайнебо, у східній частині стає меридіаном. Середньовічна географія вважала, що воно поширюється на 90 градусів довготи.
88-90. Марсель, де жив Фолько, лежить посередині між гирлами Ебро і Магри.
91-92. Місто Буджея (араб. Беджая) на африканському березі лежить майже на одному меридіані з Марселем.
93. Де кров ще й досі хвилі зогріває. - За більшістю давніх коментаторів, натяк на морську перемогу Деціма Юнія Брута (49 р. до н. є.); але новітні дослідники згадують з цього приводу набагато пізніший епізод, що відбувся вже на самому початку другої половини XIII ст., безпосередньо перед народженням Данте: невдалий опір Марселя та інших прованських міст на чолі з останнім місцевим трубадуром Боніфасом де Кастелланом проти нового владаря Карла Анжуйського, який з'явився на півдні сучасної Франції після свого одруження з Беатрісою, дочкою останнього графа Прованського Раймунда Беренгарія IV (пор. прим. Р. VI, 128-142), щоб підкорити збройною рукою «свій посаг» і приєднати його до родових земель, ліквідувавши незалежність Провансу. Подія ця, звичайно, більше ніж стародавня пригода, могла імпонувати нашому поетові, хвилювати його, особливо як згадати його ненависть до всіх ворогів єдиної Священної Римської імперії, зокрема до Карла, якого він картав при всякій нагоді.