Слава ЗСУ!

120. З-за Франції... - куди чоловіки тепер виїжджають у справах.

127. Лапо Сальтерелло - флорентієць, Дантів сучасник, юрист і поет, жив дуже розкішно (див. нижче, прим. Р. XVII, 61-65).

128. Чангелла - флорентійка часів Данте, знатна вдова, прославлена своєю зухвалою поведінкою й легковажними звичаями.

129. Цінцінат - див. прим. Р. VI, 46-48; Корнелія - дочка Сціпіона Африканського й мати Гракхів, прославлена ще з античних часів як взірець чеснотливої жінки.

133. Та, що... - богородиця діва Марія.

134. В ваш древній храм.... - флорентійська хрещальня, баптистерій Сан-Джованні.

136. Моронто й Елізео... - Про братів Каччагвіди нічого не відомо. Чи не нащадкам Елізео належав будинок у найстарішій частині міста, дім Елізео, біля брами Сан-П'єро (див. Р. XVI, 41-42 і прим.)?

137. З-над Ладо... - з долини річки По.

138. Вона лишила прізвище всім. вам. - За словами Боккаччо, Кач-чагвіда одружився з дівчиною з роду феррарських Альдіг'єрі, і одному із своїх синів вони дали ім'я Альдіг'єро, звідки й пішло фамільне ім'я його потомків, змінившися згодом на Аліг'єрі (див. прим. 91-92).

139. Куррадо - імператор Конрад III, який 1147 р. разом з французьким королем Людовіком VII розпочав другий хрестовий похід, до якого долучився дехто з флорентійців.

144. Пастирів... - римських пап.

145. / ці поганські племена звільнили... - від тілесних пут.

ПІСНЯ ШІСТНАДЦЯТА

П'яте, Марсове небо. - Марність шляхетного походження. - Каччагвіда і його сучасники. - Давнє і новітнє населення Флоренції

7. Як той плащ... - довгий і широкий плащ був ознакою людей поважних і сановних.

10. На «ви», як перший звик звертатись Рим... - Вважалося, що звертатись на «ви» вперше стали в Римі до Юлія Цезаря. Данте в усій своїй поемі, крім Каччагвіди, звертається на «ви» ще до шістьох персонажів: Беатріче, Фарінати, Кавальканті, Брунетто Латіні, Адріана V і Гвініцеллі.

14-15. Мов та... - у середньовічному романі про Ланчелота придворна дама, на ім'я Мальйо, значуще кашлянула, спостерігаючи ніжну розмову королеви Джіневри з закоханим героєм. 25. Йоаннову кошару... - Флоренцію.

33. Наріччям не цілком сучасним... - Каччагвіда весь час розмовляє латинню (див. Р. XV, 18-20, і прим.), яка має з мовою Данте дещо спільне, але й дуже відрізняється від неї.

34-39. Відколи вість приніс благу... - За флорентійським літочисленням, яке велося від «втілення Христового» (25 березня), до дня народження Каччагвіди, планета Марс увійшла в сузір'я Лева 553 рази. Через те, що тодішні вчені, зокрема арабські, тривалість обертання Марса вважали рівною приблизно двом земним рокам, Каччагвіда мав народитися десь у 1106 р.

41-42. Оселя кам'яна стояла рідна... - де біля брами Сан-П'єро на щорічних перегонах вершники опиняються в останній з шести міських округ. Будинки у цій найстарішій частині міста належали найстаровинні-шим флорентійським родам (між іншими там був «дім Елізео» - див. прим. Р. XV, 136), отже, цілком можливо, що й сімейству Каччагвіди, тобто Аліг'єрі, теж.

43-45. Та й годі з тим... - Каччагвіда, який перейшов у потойбічний світ, вільний уже від земної марнославності, не хоче збуджувати цих почуттів у ще живому своєму праправнукові.

47. Від Марса до Хрестителя... - від старовинної статуї Марса до баптистерію, тобто з південного кінця міста до північного.

49-50. Фіггіне (Фільїне), Чертальдо - невеличкі містечка недалеко від Флоренції.

54. Галущо - містечко за дві милі від Флоренції. 55-56. Селюк - городянин з діда-прадіда, Данте ніде не приховує неприязні до вихідців із сільських місцевостей, і треба визнати, що він слушно обирає об'єкти для конкретизації своїх почуттів: із Агульйоне (поблизу від Флоренції) походив, напр., Бальдо д'Агульйоне, юрист, що робив усякі нечесні махінації в нотаріальних книгах, а в 1311 р. складав закон про амністію, до якої Данте не ввійшов; з Сіньєю - з містечком в околицях Флоренції. Звідси був родом Фацйо деї Морубальдіні де Сінья, також доктор прав, безчесна людина: бувши «чорним» гвельфом, люто переслідував «білих».

58-69. Коли б народ, що робить хибний крок... - Зміст: якби духовенство не сперечалося проти імператорських прав і тим не сприяло чварам, що роздирають Італію, то багато хто лишився б жити на давніх місцях і Флоренція не потерпіла б від прибульців.

61-62. В Сіміфонте... котрийсь із... торгашів... - мабуть, Ліппо Веллуті, діяч партії «чорних».

64. Монтемурло - замок між Пістойєю і Пунто, що належав графам Гвіді.

65. Черкі - вихідці з Аконе, у 1300 р. очолювали «білих».

66. Бондельмонте, після зруйнування в XII ст. флорентійським військом їх замку Монтебоні на річці Греве (на південь од Флоренції), оселились у старій частині міста (див. далі 136-145).