Слава ЗСУ!
знайди книгу для душі...
64] А далі перейшов він мосту схил
65] І, шостого уздрівши схову ложе,
66] Нових набратись мусив мужніх сил.
67] З такою лютістю і так вороже
68] Не нападають пси на жебрака,
69] Що всюди жебрає, де тільки може,
70] Як біси вистрибнули з-під містка
71] Та й кинулись на нього із гаками,
72] Але він гримнув: «Геть, юрмо дерзка!
73] Хай вислухає той мене між вами,
74] Кому ясний моєї мови зміст,
75] А там, як зможете, тягніть до ями!»
76] Гукнули всі: «Хай вийде Лихохвіст!»
77] І вийшов він, лишивши решту-ззаду,
78] Й спитав: «Який тебе періщить хлист?»
79] «Чи, Лихохвосте, здумав ти до ладу,
80] Невже б то зваживсь, - вчитель мій сказав, -
81] Сюди прийти я, знавши вашу зваду?
82] Я з волі Божої сюди попав.
83] Отож не заважай, бо небо хоче,
84] Щоб іншому я шлях цей показав».
85] Пиха чортяча зникла неохоче.
86] Він розгубився, упустив свій гак
87] І мовив іншим: «Шкода, він проскоче».
88] Тут вождь мені: «О ти, що певно так
89] Сховався за уступ, з кутка зручного
90] Виходь, і хай тебе покине ляк».
91] І я підвівся і підбіг до нього,
92] Й чорти мене обстали у злобі,
93] І я боявсь їх зрадництва лихого.
94] Так, бачив я, тремтіли у журбі
95] Подолані, виходячи з Капрони,
96] В ворожій бачачи себе юрбі.
97] Припав я до вождя для оборони
98] Й в мерзотні пики утопив свій зір:
99] Добра не обіцяв їх зір червоний.
100] Гаки спустили й: «От завив би звір, -
101] Між себе мовили, - гучноголосо!»
102] Й відповідали: «То й гати до дір!»
103] Але на них поглянув гнівно й косо
104] Той чорт, що говорив з вождем моїм,
105] І вигукнув: «Облиш, облиш, Нечосо!»
106] А там сказав до нас: «Невільно цим
107] Уступом вам іти, бо арку шосту
108] Зруйновано не знати як і ким.
109] Щоб іншу путь вам відшукати просту,
110] Зайдіть в печери ближчої жерло,
111] Там вихід є ще до одного мосту.
112] Учора без п'яти годин було
113] Дванадцять сотень шістдесят шість років,
114] Як землетрусом міст той геть знесло.
115] Я шлю моїх оглянуть з усіх боків
116] І стан речей узнати в тім краю, -
117] Ви з ними йдіть; це захист ваших кроків.
118] Десятку, Бородо, збереш свою, -
119] Він став лічить: - Ти підеш, Злий Собако,
120] Й ти, Бахуре, й ти Росотопчію,
121] Й ти, Никлокриле, й ти, Старий Кусако,
122] Й ти, Ікло Вепряче, й ти, Труто-Змій,
123] Й ти, Неотесо, й ти, Дурний Чортяко.
124] По стежці смоляній ідіть самі,
125] А ті хай обминуть моста остачу
126] Й до переходу йдуть собі в пітьмі».
127] «Ой леле, вчителю мій, що я бачу!
128] Ти шлях цей знаєш, сам зі мною йди, -
129] Промовив я, - вони ж несуть невдачу.
130] Коли ти обережний, як завжди,
131] То чом не бачиш, зле вони клопочуть
132] І поглядами зичуть нам біди?»
133] А він: «Не бійся, хай собі скрегочуть, -
134] Це проти тих, засуджених навік,
135] Що із смоли тут виринати хочуть».
136] І вирушили всі на лівий бік,
137] Але з них кожен перед Бородою
138] Поміж зубами висунув язик,
139] А той їм з заду прогримів трубою.
ПІСНЯ ДВАДЦЯТЬ ДРУГА
1] Я бачив вершників, які до бою
2] Ладналися з пихою в рівний стрій,
3] Але назад тікали із ганьбою;
4] Я бачив, ворог нищив навісний
5] Вас, аретинці; бачив я колони
6] Солдатів; бачив рицарський двобій
7] Під барабан, сурму, а чи під дзвони,
8] А чи на знак з високих башт фортець,
9] Місцевий або видний крізь кордони, -
10] Але ніде не бачив я, щоб грець
11] Обрав на свій сигнал просту волинку
12] Для всіх - чи піший то, чи верхівець.
13] Ми із чортами вийшли на стежинку
14] (Ну ж і компанія!), та зриш людей
15] Побожних в церкві, а п'яниць - у шинку.
16] Мій зір цікавився смолою, де
17] Хотів я бачить всі куточки схову
18] І всіх, хто шляхом вічних мук іде.
19] Немов дельфін, що хвилю вздрів, готову
20] Судно нещасне в вирах потопить,
21] Вистрибує з-під водного покрову, -
22] Так, прагнучи нестерпність мук зменшить,
23] Якийсь із грішників червону спину
24] Являв очам на блискавичну мить.
25] І наче жаби під жарку годину,
26] Лишаючи все тіло в глибині,
27] Самі лиш писки висувають з плину, -
28] Так скрізь чинили грішники сумні,
29] Але, щоб не зіткнутись з Бородою,
