Слава ЗСУ!

- Що таке Фогельзанг?

- Гм-м, кхем... - Тибальд Раабе несподівано закашляв, заклопотано почухав носа. - Не знаю, чи я можу тобі це розповідати. Раз ти запитуєш, значить, Флютик тобі не сказав. Та й мені здається, що для тебе буде краще, якщо не знатимеш.

- Що таке Фогельзанг?

* * *

- У 1423 році, - пояснив Гжегож Гейнче Лукашеві Божичку, який уважно слухав, - Ян Жижка наказав створити групи для спеціальних завдань, які мали бути вислані за межі Чехії, на ворожу територію, куди Жижка вже тоді планував перенести боротьбу за Чашу. Групи мали діяти в глибокій конспірації, абсолютно незалежно від звичайних шпигунських мереж. Єдиним їхнім завданням було підготувати ґрунт для планованих агресивних вилазок на сусідні країни. Вони повинні були підтримати таборитів під час рейду диверсіями, саботажем, актами терору, поширенням паніки. Такі групи виникли і були розіслані. До Ракус, до Баварії, в Угорщину, в Лужицю, у Саксонію. І до Шльонська, звичайно ж. Шльонська група отримала криптонім...

- Фогельзанг... - шепнув Божичко.

* * *

- Фогельзанг, - підтвердив Тибальд Раабе. - Як я казав, група отримала накази виключно від верховного головнокомандувача. Контакт підтримувався за посередництвом спеціальних зв’язкових. Сталося так, що зв’язковий Фогельзангу загинув. Його було вбито. І тоді контакт обірвався. Фогельзанг просто зник. Пояснення напрошувалося саме: група побоювалася зради. Кожен новий зв’язковий, який з’являвся, міг бути підставним провокатором, таку підозру посилювала хвиля арештів, яка прокотилася створеними Фогельзангом сітками і підгрупами. Неплах довго роздумував над тим, кого послати. Кому Фогельзанг повірить і довіриться.

- І надумав, - покивав головою Рейневан. - Бо це Петерлін був зв’язковим цього Фогельзангу. Правда?

- Правда.

- Неплах вважає, що цей глибоко законспірований Фогельзанг відкриється мені? Тільки тому, що Петерлін був моїм братом?

- Хоч і невеликий, але такий шанс є, - серйозно підтвердив голіард. - А Флютик у відчаї. Відомо, що Прокоп Голий вже давно планує рейд на Шльонськ. Прокоп дуже розраховує на Фогельзанг, враховує його у своїй стратегії. Він повинен знати, чи Фогельзанг...

- Чи Фогельзанг не зрадив, - закінчив осяяний Рейневан. - Групу могли розкрити, її членів могли схопити й перевербувати. Якщо зв’язковий, який шукає контакту, провалиться... Тобто якщо я провалюся, якщо мене впіймають і стратять, зраду буде доведено. Я маю рацію?

- Маєш. І що ти тепер скажеш на мою пораду? Поставишся до неї серйозно і даси драла, поки цілий?

- Ні.

- Тебе підставляють під удар. А ти дозволяєш себе підставити. Наче останній йолоп.

- Важливою є справа, - сказав після тривалої мовчанки Рейневан, а голос його був урочистий, як у єпископа на день Тіла Господнього.

- Що?

- Найважливішою є наша справа, - повторив він, а його голос був твердий, як могильний камінь. - Коли йдеться про добро справи, індивіди значення не мають. Якщо завдяки цьому велика справа Чаші має просунутися на крок до перемоги, якщо це має бути камінь у фундамент нашого остаточного тріумфу... То я готовий пожертвувати собою.