Слава ЗСУ!

Одну річ бачити прагну,

Річ, що любові стосується,

У вітрі, у воді, у квітах

Змія сичить, жаба кумкає.

Не покидай мене, благаю, прошу

Розділ сімнадцятий

[35] “Slyste rytirei bozi...” - пісня “з тієї епохи”, з так званого “Їстебницького канціоналу” (перша половина XV ст.).

[36] “...у тому числі зо триста списів кінноти...” - тактичний підрозділ кінноти, який називали списом, складався зазвичай лицаря, зброєносця, озброєного пахолка та кінного стрільця з арбалетом. Бували списи силою в три чоловіки, бували й такі, що налічували шістьох.

Розділ вісімнадцятий

[37] “...армією, що налічувала понад сім тисяч...” - мені трапилися джерела, які оцінювали сили гуситів під Нисою на 25 тисяч чоловік. Авторів, певно, переконала пропаганда Фогельзангу. Або ж вони спиралися на німецькі джерела, які пояснювали й виправдовували розгромні поразки від гуситів “величезною перевагою ворога”. Насправді в сукупності Табор і Сирітки (а під Нисою, зважмо, б’ється тільки Табор, без Сиріток) ніколи не були в стані виставити на рейд сильнішу армію, ніж 15-18 тисяч чоловік, а зазвичай це було 7-9 тисяч. У звичайній для гуситів пропорції кінноти і піхоти як один до десяти. Плюс бойові вози, зазвичай один на 20-25 піхотинців.

[38] “...пісню, що підвищувала результат до трьох тисяч” - деякі джерела (навіть чеські!) спираються, мабуть, саме на вояцькі пісні, бо оцінюють втрати сілезців під Нисою на чотири й навіть (sic!) дев’ять тисяч убитих. Це перебільшення, якщо не просто нісенітниця. У визнаних найбільшими та найкривавішими битвах гуситських часів втрати з боку переможених становили, згідно з найновішими дослідженнями: під Вишеградом - між 300 і 500 убитих, під братовбивчим Малешовим - близько 1500, під Усті-над-Лабем - 4000, під Гільтерсрідом у Верхньому Палатинаті - 1200 (гуситів!), під австрійським Вайдгофеном - 900 (теж гуситів!), під трагічними Ліпанами - 1300. Під Нисою втрати переможених не могли бути вищими. Я прийняв, що це було близько тисячі вбитих, і не вважаю, що сильно помиляюся.

[39] “Корець жита...” - корець або стрих = 93 літри.

[40] “Один у світі...” - мікс автентичної проповіді Яна Желівського та автентичних хіліастських маніфестів (у моїй редакції).

[41 ] “Inmedio quadragesime Anno Domini МССССХХVIII”... - “У середині Великого Посту Року Божого 1428 пішли воєначальники секти Сиріток, Ян Краковець, Прокоп Малий, званий Прокупеком, і Ян Колда з Жампаха на Шльонськ з 200 кінних і 4000 піших та зі 150 бойовими возами до міста Клодзька. Міста Мендзилесє й Льондек спалили, та численні села й поселення навколо понищили і ненаситним вогнем великої завдали шкоди”.

“Фрагмент хроніки” (як цей, так і наступні) є моєю вигадкою та компіляцією, однак шаблоном послужила мені автентична хроніка Бартошека з Драгоніц, свідка тієї епохи. Я старався також копіювати Бартошекову латину, яку деякі дослідники називають “варварською”. Тож якби що, прошу насміхатися з Бартошека, а не з мене.

Розділ дев’ятнадцятий

[42] “Necessitas in loco, spes in virtute, salut in victoria” - “Необхідність бою, задана місцем, надія в мужності, порятунок у перемозі”. Насправді це слова гетьмана Жулкевського перед битвою під Клушином330.