Слава ЗСУ!

[23] “E lo spirito mio, che gia cotanto...” - “Божественна комедія”, “Чистилище”, пісня XXX. Переклад Євгена Дроб’язка.

Моєму духу, що не трепетав

Уже давно у неї на прикові,

Бо вже давно її не зустрічав,

Не очі - сили потайні, чудові,

Йдучи од неї, й почуття міцне -

Дали впізнать колишній чар любові.

Розділ дев’ятий

[24] “Par montaignes et par valees...” - Кретьєн де Труа, “Івен”. У перекладі автора.

Через гори і долини

Через пущ розлогих хащі

Через дивний, дикий край,

Багато місць, повних жаху

І смертельних небезпек.

[25] “Памбу їден знає” - Памбу (або Памбічек) - від “Pan Buh” (Господь Бог), чеський народний колоквіалізм.

[26] “...вертель пива” - 23,25 літра.

Розділ десятий

[27] “Gruonet der walt allenthalben...” - “Carmina Burana”, переклад мій.

Зеленню весь ліс зелениться

Ах, чому ж усе ще далеко мій любий?

Поїхав на коні, поїхав.

Ах, хто ж мене кохатиме?

Розділ дванадцятий

[28] “...ти, синку мерсебурзьких єпископських міністеріалів...” - міністеріали були лицарями-слугами, обтяженими особистою залежністю від своїх панів. Як справжніх рабів, їх могли, наприклад, продавати або обмінювати, їм не можна було одружуватися без згоди хазяїна, а їхні діти ставали його власністю. У XIII столітті інститут міністеріалів практично зник, поклавши підвалини під верству нижчої шляхти, убогого - але вже вільного - лицарства.

[29] “Die Ketzer und in dem christlichen...” - “Єретиків та людей, що у християнській вірі блудять, карати й винищувати...”, історичний фрагмент тексту присяги, яку в рамках боротьби з гуситською єрессю повинен був у 1422 році під загрозою кари скласти кожен мешканець Лужиці, якому виповнилося чотирнадцять років. Поширюючи обов’язок складання цієї присяги на мешканців Шльонська, я роблю так зване “обґрунтоване історичне припущення”. Інакше кажучи: вигадую.

Розділ чотирнадцятий

[30] “...упійманому гуситові пан Швіговський наказав напхати в пельку й в горлянку пороху...” - історичний факт. Його подають “Stare letipisy czeskie”.

[31] “Quibus viventibus non communicavimus...” - “З ким ми не мали спільноти за життя, з тими не будемо у спільноті й після смерті”; слова, які приписують папі Левові Великому.

[32] “...Не більше ніж одну унцію і тридцять атомів” - калькуляція була така: 1 hora = 4 puncta = 40 moneta = 480 uncie = 21600 atomi.

Розділ п’ятнадцятий

[33] “Правда - річ Христова...” - кантилена Анджея Галки, див. відповідну примітку у “Вежі блазнів”.

[34] “Una sola voglio vedere...” - інвокацію я сконструював, досить вільно спираючись на “Aradia, or the Gosoel of the Withes” Чарльза Дж. Леланда. І сам себе переклав. Ось результат: