Слава ЗСУ!

[43] “Anno Domini МССССХХVIII feria IV ante palmarum...” - “Року Божого 1428 в середу перед Пальмовою Неділею обложили вікліфісти із секти Сиріток з гарматами та обложними махінами град Клодзько, в якому були воєначальники пан Пута з Частоловиць і пан Миколай фон Мошен, і за допомогою сих гармат і катапульт, а також штурмом та різними іншими способами замок хотіли здобути й опанувати; однак залога оборонялася воістину мужньо”.

[44] “Et sic Orphani...” - “І так Сирітки у понеділок перед Великоднем з-під Клодзька відступили”.

Розділ двадцятий

[45] “Rustica gens optima flens” - “Селянське поріддя найкраще, коли плаче (а найгірше, коли веселе)”. Прислів’я тієї епохи. Понадчасове. Завжди актуальне.

Розділ двадцять перший

[46] “Ах, мій смутку...” - твір, відомий як “Скарга помираючого”, з 1461 року, але правдоподібно є перекладом значно старшої чеської пісні.

Ach, mój smętku, ma żalości!

Nie mogę się dowiedzieci,

Gdzie nam pirwy nocleg mieci,

Gdy dusza z ciala wyleci…

Falszywy mi świat powiedal,

Buch ja dlugo źyw byci mial,

Wczora mi tego nie powiedal,

Bych ja dlugo źyw byci mial…

[47] “Adsum favens... Sit satis laborum…” - Апулей, “Метаморфози”, книга 11. Там, де Ютта перестає говорити латиною (“...годі плакати й нарікати...”), - переклад Йосипа Кобіва та Юрія Цимбалюка.

[48] “Auf Johanni bluht der Holler...”:

На Святого Йвана бузина зацвітає,

Буде кохання ще солодше!

Бузина (Holunder, Holder, Holler, Sambucus nigra) - кущ, присвячений Великій Богині, що цвіте в період купальської ночі, літнього сонцестояння, - був сильно пов’язаний з еротичною магією.

[49] “Petersilie, Suppenkrauf wachst in uns’ren Garten...”:

Ростуть у нашому саду петрушка, капуста,

Нареченою є прекрасна Ютта, далі чекати вже не повинна,

За кущиком бузини поцілувала Рейневана.

Червоне вино, біле вино, завтра буде весілля!

Еротична народна (перероблена мною) німецька співанка, що звертається до магічних та афродизіякальних властивостей петрушки та бузини. Згадка про “червоне та біле вино” - це алегорія втрат дівоцтва.

Текст - як і попередній - за “Hexenmedizin”, Claudia Muller-Ebeling, Christian Ratsch, Wolf Dieter Storl, АТ Verlag, Aarau 1999.

[50] “Найвища серед божеств, володарка тіней...” - знову Апулей.

[51] “...говорить натхненний Майстер Екхарт...” - те, що в цьому абзаці говорить Майстер, я почерпнув переважно з книги “Часи соборів” (Le temps des cathedrales) Жоржа Дюбі, в перекладі Кристини Долятовської (Cuyklady, Warszawa 2002).

[52] “...vocatus sum Hermes Trismegistus...” - “Звати мене Гермес Трісмегіст331, бо я володію трьома частинами філософії всього світу” (“Смарагдова таблиця”, переклад автора).

Розділ двадцять четвертий

[53] “Палець і одне ячмінне ячменю - це був типовий калібр...” - палець (prst) становив 1,992 см, ячмінне зерно (jecne zrno) - 0,498 см.