Слава ЗСУ!

- Отакої! - знову повторив він - Чудеса тай годі…

Набравшись сміливості, Льокі втретє щосили розкрутив глобус у зворотному напрямку, підійшов до шафи і відкривши її запригнув в середину. Потік повітря спричинений цим прижком потягнув за собою дверцята і вони закрились, але в останню мить, перед закриттям крізь щілину вилетіло останнє Льокіне слово:

- Ех!

У відділі Географії запанувала тиша, всі шафи були закриті, всі карти висіли на своїх місцях, довідники з книжками дружно стояли на полицях. І тільки глобус продовжував своє обертання і здавалося навіть і не думав зупинятися… *З довідника чарівних істот:

Воскрос - Чарівна істота схожа на звичайного вовка тільки переміщується на задніх лапах. Усі Вовкроси дуже хитрі і розумні, люблять давати вказівки і рідко коли бувають слухняними. Легко змінюють свій настрій і відношення до всього. Льоллі, Боллі і Льокі дружно зайшли у відділ Географії шкільної бібліотеки. Кожен з них був тут уже не вперше і тому відразу перейшли до важливого.

- Те, про що я вам розкажу і покажу, ви нікому не жу-жу - сказав Льокі і ніби з тривогою заглянув у коридор. Корівки продовжили своє мовчання, тільки раніше вони мовчали від нетерпіння, а зараз від здивування.

- Друзі, перед вами через мить відкриється таємниця великого і неперевершеного - Льокі відійшов на два кроки вперед і підняв лапи вгору і продовжив - наймогутнішого і найрозумнішого володаря цієї кімнати, цього стола, глобуса і ще деяких дрібниць.

- Що? - здивувалися корівки.

- Наймогутнішого мене, володаря часу. Аха-х-ха-ха! - Льокі засміявся так, як сміються герої негідники з фільмів.

- Льокі, досить бавитись - цілком серйозно сказав Льоллі.

- Давай про важливе - додала Боллі.

- Так, ваша правда. Досить балачок - сказав Льокі і продовжив:

- Одного разу, шукаючи на глобусі Аргентину. Ви ж знаєте, є така країна у світі людей?

Льокі зробив маленьку паузу і подивився на корівок у відповідь вони замахали головами, тільки Боллі махала “Так”, в Льоллі махав “Ні”.

- Хоча, не важливо, не переймайтесь - сказав він і продовжив - Отже, шукав я країну, крутив глобус туди-сюди і ненароком сказавши своє чарівне слово “Ех” відкрив чарівний прохід у читальний зал, який я назвав “Хвилинка”.

- Як це? Розкажи детальніше - попросив Льоллі.

- Так, поясни нам - додала Боллі.

- Не перебивайте - сказав Льокі - Я вам все розкажу.

Він підійшов до глобусу і продовжив:

- Цей глобус, як би ви його не розкрутили, буде крутитися рівно одну хвилину, і рівно одну хвилину буде відкритий прохід у читальний зал ось в оцій середній шафі.

Льоллі і Боллі було хотіли, щось сказати, але Льокі зупинив їх жестом лапи.

- Так, прохід через шафу, але не це важливо. А важливо те, що пройшовши крізь неї, ми попадемо в приміщення з іншим відчуттям часу. Тобто скільки б ми там не були, хоч годину, хоч п’ять годин, тут у цій кімнаті пройде все одно лише одна хвилина. Тому я і назвав цей читальний зал “Хвилинка”

- А, як максимально довго ти там знаходився? - запитав Льоллі.