Слава ЗСУ!

- Тут напевне, щось дуже важливе - сказав Льоллі.

- Ага і секретне - додала Боллі.

- Секретне-бебектне. Відкрито. Значить можна - сказав Льопо і щосили штовхнув двері. Вони піддалися і важко скрипнувши відкрилися.

Всі зайшли в середину. Там була невелика кімната. Ліворуч стояла шафа з підручниками, а праворуч - полички з всілякими інструментами. Було темнувато і тільки прямо над іншими дверима горів світильник з написом “Обережно йде переміщення”.

Не встигли наші герої огледітись, як зазвучав сигнал «біп-біп-біп». Світильник почав блимати і напис на ньому змінився на “Переміщення завершено”. Всі так і завмерли від несподіванки. Двері потихеньку відкрилися і з них вийшов Льокі.

- Ха-ха! Я так і знав, що прибуду саме тоді, коли ви будете тут - сказав він і пригледівшись додав - Це хто тут ще з вами?

- Це Сніжок і Льопо - насилу сказав Льоллі поборовши своє здивування. Інші так і стояли з відкритими ротами.

- Ви все ж таки не витримали і розказали про нашу задумку аби кому - ніби сердито сказав Льокі.

- Чому це аби кому? - вставила Боллі - Це Сніжок він жив у світі людей і все про них знає.

- А це Льопо. Він теж погодився нам допомогти - сказав Льоллі.

- Добре, добре. Жартую - сказав Льокі і продовжив - Ну з чого почнемо?

- Ми би спершу… - почала говорити Боллі.

- Спершу ти нам розкажи - сказав Льоллі і вказав лапою на двері з яких вийшов Льокі.

- А, так розкажи, що це - підтримали усі.

- А, що тут розказувати. Це звичайнісінька машина часу - зовсім спокійно відповів вовкрос.- Що, що? Звичайнісінька? - здивувався Сніжок.

- Так - відповів Льокі і додав - Машина часу, яка дозволяє переміщатися в майбутнє.

- В майбутнє? - здивовано перепитала Боллі.

- А в минуле? - відразу запитав Льоллі.

- В минуле? Навіщо? Здивувався Льокі - Навіщо повертатися в минуле, коли можна переміститись вперед в майбутнє.

Всі дійшли до стадії крайнього здивування і Льокі це помітив і вирішив пояснити:

- Ох, ви маляв… - почав він, але трохи подумавши виправився - Друзі, наші вчені давно вже створили цю машину і ретельно дослідили всі можливі переміщення в часі. Вони всі переконалися, що не існує жодного сенсу аби повертатися назад. Та й навіщо, коли ми і так знаємо, що було. Кожна теперішня хвилина відлітає в минуле і там залишається назавжди. І ніхто і ніщо не може повернути її назад. Інше діло - майбутнє. Ми не знаємо, що там нас чекає і цей факт так манить. Знати, що буде завтра, глянути в перед на багато років - ось це дійсно варте нашої уваги. Але є одна особливість. Ви можете перемістити вперед, але не зможете повернутись назад, адже це вже буде в минулому.

- Тоді навіщо ти використовував її? - здивувався Льоллі.

- Все дуже просто. Я не хотів чекати поки ви прийдете і перемістився на двадцять хвилин вперед.

- Отакоі! Дива, тай годі - сказав Сніжок.

- Та які там дива, звичайнісінька машина. В нашому світі вона ні для чого не годиться окрім, як показати дітям, що подорожі в майбутнє це ніщо інакше, як пуста трата часу. Треба жити сьогодні і сміливо йти вперед - закінчив Льокі.