Слава ЗСУ!

- Ну, щоб її не з’їли - відповів Сніжок.

- Так це виходить, що її ніхто не їсть? - запитав Льоллі.

- Чому? Їдять деякі тварини, а люди п’ють з неї чай - знову відповів Сніжок.

- Чай? Птфу-птфе! - випльовуючи залишки листя запитала Боллі - Як можна її зірвати для чаю, коли вона така пекуча?

- Дуже просто, Люди одягають рукавиці і рвуть - пояснив Сніжок.

- А, що таке рукавиці? - запитав Льопо.

- Це те, що Люди одягають на лапи, щоб зірвати кропиву - знову пояснив Сніжок.

Поки йшла ця розмова Льокі, який знаходився трішки попереду щось почув і сказав:

- А ну, тихо. Хтось іде.

Всі замовкли і почали оглядатися, а Сніжок різко змінився. Він піднявши вуха ліг на землю і почав труситися від страху.

- Сніжок, ти чого такий? - запитала Боллі.

- А, раптом це хижак? Він мене з’їсть - затрусився ще сильніше і продовжив - Я теж його чую. Він іде ось звідти, справа.

- Хижак? Це хто такий - здивувався Льоллі.

- Хижак це м’ясоїдна тварина - крізь страх відповів Сніжок.

- М’ясоїдна? Ми про таких не вчили. А ти Льокі, вчив? - заговорила від хвилювання Боллі.

- Ні, не вчив - відповів Льокі - Але я не дам себе з’їсти.

- З’їсти? Хіба нас тут можуть з’їсти? - забормотів від страху Льопо.

Всі дійсно злякалися і чесно кажучи злякалися невідомо чого, адже вони не знали хто, чи що до них наближається. За високої трави не було нічого видно і тільки слух і нюх вказував на те, що хтось чужий вже зовсім поряд.

- Гав-гав-гав! - пролунало в декількох кроках від наших друзів і в цю ж мить Льоллі щосили закричав:

- Тікаймо-о-о-о… Дорогі друзі, ми навмисно пропускаємо цей наповнений страхом момент. Ми лише можемо сказати, що вибравшись з перехідної печери наші друзі опинилися в зоопарку і попали в поле зору відповідального пса охоронця, який прийняв їх за звірів-втікачів і своїм гавканням підняв такий великий галас, що на нього збіглися майже всі люди, які були поряд. Годі й казати, що вже через півгодини наших героїв усіх спіймали і враховуючи їх незвичайний вигляд розсадили по клітках. Людей дуже здивував факт появи таких тварин і після довгого обговорення було вирішено провести дослідження, а поки йшла підготовка до нього їх розмістили в зоопарку і виставили на показ іншим людям.

Льоллі і Боллі закрили в одну клітку разом. Льокі схожого на вовка посадили окремо в сусідню. В інших клітках сиділи Льопо та Сніжок. Перед ними були таблички з описом кожного.

Час від часу проходили люди, як дорослі так і малі. Майже всі вони хотіли нагодувати наших друзів хлібом. Вони, напевне не знали, що для Чарівних істот хліб не годиться в їжу, ну хіба, що він був би чарівним, тоді інше діло. Сніжку і Хмаранцю пощастило більше. Вони були дуже схожі на звичайних тварин і тому люди турбували їх менше. А, ось вовкрос Льокі і Чарівні корівки були просто замучені від уваги людей. В період коли нікого не було поряд наші друзі запланували втечу. Вони вирішили тікати ввечері, коли люди розійдуться по домівкам.

День був дуже довгий, але й він прийшов до кінця. Льоллі і Боллі вже зовсім заспокоїлися і страх покинув їх. Вони чекали підходящого моменту, щоб зробити підкоп і вирватись на свободу.