Слава ЗСУ!

Друзі часто вигадували собі різні розваги і в них було чимало пригод. Одна з них, напевно найцікавіша, трапилася здається в минулу п’ятницю. Шмоллі вирішив вранці зайти до своїх друзів, щоб разом піти до школи. Він поспішав і ще й по дорозі дочитував книгу про пригоди хлопчика Ераста зі світу людей. Книга була дуже цікава і Шмоллі не помітив, як зіштовхнувся з великим білим зайцем. Від такого зіткнення портфель, який ніс заєць впав, розкрився і з нього висипалось усе на землю.

- Пробачте - сказав Шмоллі і від хвилювання швидко почав запихати назад все, що випало.

- Ох, ці діти! Скрізь ви однакові, такі ж не уважні і безпечні - сказав білий заєць і через трохи додав - Хоча, напевно я теж був не достатньо уважний.

- Пробачте, пробачте - повторив Шмоллі - Я просто зачитався і не помітив вас.

Заєць подивився на Шмоллі, потім на книгу і сказав:

- Ти читаєш про Фандоріна? Гм-м-м… І тут цей Фандорін…

Після цих слів він розвернувся і почав іти. Останні слова заставили Шмоллі на декілька секунд задуматися, але через мить він вигукнув:

- Вибачте, а ви хто?

- Я ваш новий вчитель, Іван Петрович - сказав заєць і пішов собі далі.

Шмоллі від здивування завмер і єдине, що міг сказати, так це:

- Пробачте ще раз - а потім тихо додав - Іван Петрович, яке дивне ім’я для зайця.

Через хвилину Шмоллі зовсім оговтався від такої зустрічі і помітив в траві маленьку коробочку з багатьма кнопками.

- Це мабуть його - сказав він і підняв її.

Коробочка була дуже схожа на пульт, яким люди управляють телевізором. Шмоллі бачив такий на малюнку у довіднику дивних речей.

- Оце би показати моїм друзям - сказав він сам собі і натиснув на одну з кнопок…

В цю ж мить відбулось щось неймовірне! Шмоллі зник…

На траві біля стежки залишилась одиноко лежати книга з назвою “Дитяча книга для хлопчиків”. *З довідника чарівної країни: ППС або Пуль Переміщення Світами був створений у світі людей в Київському Національному політехнічному університеті професором Стрибунком Іваном Петровичем. Пульт дозволяє переміщуватися між світам по призначеним номерам або ж у будь-яке місце за бажанням при натисненні кнопки “КХ”, що означає “Куди хочеш”. Після повного випробування і перевірки працездатності пульт зник разом із професором. Шмоллі, зайшовши пульт зажадав показати його друзям. Він поспішно натиснув на кнопку “КХ” і від цього був переміщений в найблище можливе місце до друзів. Переміщення було миттєвим і у нього лише на секунду потемніло в очах, але рівно через ту ж секунду, щось дуже боляче вкололо його в заднє місце.

- А-а-а-а! - з переляку заверещав Шмоллі.

- А-а-а-а! - закричав ще хтось поряд.

Шмоллі оговтався і зрозумів, що знаходиться в непролазних колючих хащах. Він на силу вибрався з них і отримав напевне тисячу маленьких уколів, від яких засвербіло усе тіло і особливо заднє місце. Так чухаючись і ойкаючи Шмоллі вийшов на дорогу і відразу ж зупинився від здивування, коли побачив те, що рідко буває в Чарівній країні. Посеред дороги лежав хтось дорослий і гірко плакав.