Слава ЗСУ!

- М-м-ми-ми вже давно в безпеці - промовив Льоллі - Я вже п’ять хвилин біг за тобою, щоб зупинити тебе. Але ж ти і боягузка.

- Що? - сказала Боллі - Це хто з нас боягуз. Це ти стояв, як укопаний і не мовив а ні слова, окрім “Тікаймо-о”. Я більше злякалася твого крику, а ніж того незнайомця.

- Отож я і кажу, що ти боягузка - добавив Льоллі, на що Боллі йому різко відповіла:

- Я не боягузка, ти сам боягуз боягузович, злякався, як малюк.

Льоллі не хотів далі розмовляти на цю тему, адже він і сам розумів, що дуже злякався і страх заполонив його тіло від хвостів до носа. Він не міг отак просто зізнатися в цьому сестрі і тому вирішив швидко змінити тему розмови.

- Тихо, чуєш? - сказав він.

- Що таке, боягузе - перепитала Боллі.

- Та досить. Тихо ти… Чуєш? Хтось співає - сказав Льоллі і подивився вгору на гілки дерев.

- Нічого я не чую, то вітер листям шуршить - відповіла Боллі і так само подивилася на гілки дерева.

- Ти послухай, яка чудова пісня, це співають Листеї*, що ростуть на цьому дереві, я про них читав - сказав Льоллі і прилігши на землю додав:

- Ти тільки не злякай їх, все буде добре, ми зараз заснемо-о-о.

Льоллі після цих слів ніжно заснув. Боллі дивилася то на брата, то на дерево і нічого не розуміла. Вона підійшла ближче до нього і опинилася під самою нижньою гілкою того дерева. Поглянула вище і побачила на гілці замість листочків безліч маленьких фей. Своїми тоненькими голосами вони співали, якусь приємну пісню.

Боллі спробувала розібрати слова, але раптом тіло її розслабилось, очі її почали закриватися, ще мить і вона так і заснула стоячи, а маленькі Листеї продовжували співали свою чарівну пісню:

Дерево сонечко наше зігріє,

Багато Листей на ньому зросте,

Кожна з Листей співати уміє,

Спів хто почує, той відразу засне.

Не здумай Листей ніхто ображати,

Жахливими сни будуть тоді.

Листей необхідно тобі поважати,

Гарні сни завжди будуть тобі.

Листеї маленькі сон нам співають,

Листеї маленькі домагають.

Від пісні заснути зможуть усі,

Листеї співають пісні свої. *З довідника Чарівної країни:

Листеї – маленькі співучі феї, котрі живуть на листейному дереві у вигляді листочків. Коли світить сонце Листеї можуть співати сни, тобто кожен, хто почує їх спів майже миттєво засинає. Якщо налякати Листей, або ж нашкодити їм, то вони можуть наспівати жахливих снів на довгий час. Чари співу Листей діють тільки тоді, коли світить сонце. Після заходу сонця, а бо ж коли сонце закрите хмарами чари Листей не діють.

Що може бути краще, а ніж подорожі у снах - думав Льоллі лежачи під деревом. Сонце заховалося за хмари, чари Листей потрохи розвіювалися. Льоллі лежав і думав:

- У снах ти можеш бути який завгодно і можеш бути де завгодно. У снах, ти ніби головний герой цікавої книги і читач одночасно. Ти читаєш долю героя і в той же час живеш його життям. Цілий всесвіт вміщається у твоїх снах. І все тобі під силу, навіть витерпіти оце бридке чавкання. Чавкання?