Слава ЗСУ!

C. 83. суплікатор - прохач, скаржник.

Сандро Аголанті - Аголанті - прізвище відомої флорентійської родини, вигнаної із Флоренції у другій половині XIII ст.; деякі документи початку XIV ст. згадують про Аголанті, що мешкали у Тревізо та Венеції разом з іншими флорентійцями-банкі-рами, які витіснили в цій сфері діяльності місцевих євреїв.

С. 84. «...мав велику силу при синьйорові» - історична неточність: з грудня 1312 року в Тревізо не було синьйора, отже мається на увазі, мабуть, бургомістр Манно делла Бранка да Губбіо.

Оповідка друга

С. 84. Рінальдо д'Асті - містечко Асті на Півночі Італії (сучасна область П'ємонт) було важливим торговельним центром, а ім'я Рінальдо досить часто зустрічалося в тих краях. Однак, можливо, автор мав на увазі і одного з флорентійських купців, яких було багато у Феррарі і Болоньї.

Кашель Гвільєльмо - укріплене містечко між Феррарою і Есте, на половині шляху до Верони. Тут Боккаччо зупинявся під час своїх подорожей по Венето і Романьї.

«...де буває, святому Юліанові не помолившись...» - святий Юліан - шанований у середні віки покровитель мандрівників, що забезпечував їм у шляху гостинність пристанища і теплу ночівлю.

Феррарський маркіз Ацца - мається на увазі Аццо VIII, володар Феррари, що помер у 1308 році.

С. 85. Сольдо - мідна монета вартістю '/20 флорина; динар - Уі2 частина сольдо.

«...за упокій отця і матері святого Юліана» - згідно з легендою, батьки помилково були вбиті Юліаном. Щоб спокутувати гріх, він стає лікарем.

С. 86. «...після недавньої війни околиця тая пусткою лежала» - йдеться про війну 1305-1307 років між Аццо VIII і його братом Франческо.

Оповідка третя

С. 90. Ламберті - багаті флорентійські купці. У XIII-XIV ст. флорентійці досить часто торгували і лихварювали в Англії, однак, в цій новелі імена реальних осіб та історичні події примхливо [632] перемішались з вигадкою, і точно стверджувати можна лише те, що в основу оповіді лягла популярна казка про молодика, що багатіє, покоривши серце таємної королівни.

С. 92. усобиця між королем та його сином - війна між англійським королем Генріхом II (1154-1189) і його первістком, принцом Генріхом.

білий абат - абат, що, маючи цей титул, не стояв ще на чолі певного монастиря.

С. 94. «...їду отеє до папи...» - мається на увазі папа Олександр III (1159-1181), який мав досить тісні, хоч і не прості стосунки з Генріхом II. Саме він у 1174 році сприяв замиренню між королем Генріхом II і сином.

«... хотів оддати мене, молодую, за шотландського короля, старезного діда» - мабуть, за Вільгельма Лева (1143-1214), який, однак, на час розгортання сюжету новели ще не був старезним дідом.

Оповідка четверта

С. 96. - Ландольфо Руффоло - родина Руффоло і справді жила в XIII - XIV ст. у Неаполі, Мольфетті і Равелло, в останньому - досить заможна та іменита її гілка, що мала зв'язки з Анжуйським двором. Історія такого собі Лоренцо, сина купця Маттео Руффоло, що торгував з Грецією та Єгиптом, ймовірно надихнула Боккаччо на створення цієї новели. Лоренцо після багатьох життєвих перипетій також робиться корсаром, але справжня історія має сумний кінець - Лоренцо ув'язнюють і він помирає в 1291 році.

С. 97. «...морське узбережжя між Реджо та Гаетою» - узбережжя Тірренського моря між двома містами Південної Італії (охоплює частину Кампаньї і Калабрії).

Равелло - містечко в області Кампанья, яке й зараз є одним з наймальовничіших куточків Середземномор'я. Тут жило багато друзів Боккаччо, а серед архітектурних пам'яток і досі зберігся собор, який відвідував письменник.

«...купив собі невеличке корсарське суденце...» - корсарське ремесло в ті часи не вважалось ганебним.

«Як надплив він уже до Архіпелагу...» - маються на увазі острови у Егейському морі.

генуезька барка - торговельне одномачтове судно.

Царгород - Константинополь, теперішній Стамбул. [633]

C. 98. Кефалонія - острів у Іонічному морі.

С. 99. Бріндізі - місто в Апулії, області Південної Італії.

Трані - ще одне апулійське місто, що мало велике значення в епоху панування на півдні Італії норманів і швабів. Ймовірно, ці місця були добре відомі Боккаччо.

Оповідка п'ята

С. 100. Андреуччо з Перуджії - документально засвідчена особа, був кур'єром Аденольфа Аквінського, потенційного батька Ф'ямметти - коханої Боккаччо.

«...дівчина сицилійка, молода та хороша» - у Неаполі XIV ст. мешкало досить багато сицилійських куртизанок.

С. 101. вулиця Скверний Кут - по-іт. Malpertugio, квартал у портовій частині Неаполя, де містились торгівельні склади і при-тони. Недалеко від нього був банк, в якому працював молодий Боккаччо.