Слава ЗСУ!

Оповідка восьма

С. 530. Чакко - скорочене від Джакомо або Якопо. Можливо, мається на увазі Чакко делл'Ангвіллайя.

Бйонделло - тобто, «блондинчик», прізвисько особи, про яку не лишилось документальних свідчень.

С. 531. Мессер В'єрі де Черкі - представник відомої родини купців з Вал ді С'єве; очолюючи партію білих гвельфів, домігся професійного і політичного процвітання своєї родини. Після перемоги чорних гвельфів, помер у вигнанні в Ареццо у 1305 році.

Мессер Корсо Донаті - очолював партію чорних гвельфів, вигнаний у 1300 році, повернувся разом з Карлом Валуа у 1301. Претендував на управління містом, у 1308 році був убитий своїми суперниками з купецької олігархії.

С. 532. Мессер Філіппо Ардженті - Філіппо Ардженті дельї Адімарі дей Кавіччулі. [657]

Оповідка дев'ята

С. 535. Меліссо - ім'я грецького філософа, оспіваного Бок-каччо.

Оповідка десята

С. 538. Барлетта - місто в Апулії.

Бароло - латинська форма назви міста Барлетта.

С. 540. Бітонто - місто в Апулії. Відомий ярмарок у Бітонто був заснований у 1316 році і відбувався щорічно у День Всіх Святих, тобто перед ярмарком у Барлетті (12 листопада).

ДЕНЬ ДЕСЯТИЙ

Оповідка перша

С. 544. Мессер Руджієрі де Фіджованні - представник відомої шляхетної флорентійської родини, що мала свої маєтки також і в Чертальдо - рідному містечку Боккаччо.

Альфонс - мається на увазі, очевидно, іспанський король Альфонс IX (1155-1214), прозваний Шляхетним, або Альфонс X (1221-1284), прозваний Мудрим.

Оповідка друга

С. 546. Гіно ді Такко - шляхтич із сієнської родини делла Фратта, що у 1276 році став ватажком розбійників. Помер недалеко від Сіналунги близько 1303 чи 1313 року.

С. 547. Сієнські купелі - в той період у сієнських землях були відомі курорти Сан Кашяно, Раполано і Петріуоло.

С. 550. Госпітальєри - члени духовно-рицарського ордену іоанітів, що доглядали хворих у шпиталях.

Пріор - начальник чернечої громади.

Оповідка четверта

С. 557. «Жив колись у Болоньї, найкраснішому місті на всю Ломбардію...» - Боккаччо розуміє під Ломбардією всю Північну Італію.

Карізенді - іменита болонська родина, від прізвища якої походить назва однієї з падаючих башт Болоньї (Торре Карізенді).

Каччанеміко - ще одна шляхетна болонська родина, що належала до партії гвельфів. Була впливовою у місті Модена: Аль-берто Каччанеміко був її бургомістром з 1254 по 1255 рік. [658]

Оповідка п'ята

С. 562. Фріулі - область на Півночі Італії. Відомості про неї Боккаччо мав від своїх родичів Лапо і Лодарінго да Чертальдо, що там торгували, а також з власної поїздки до Тіролю у 1351 році у ролі посланця Флорентійської республіки до маркіза Бран-денбурзького Людовика Баварського.

Мессер Ансальдо Граденсе - невідоме ім'я. Прізвище утворене від назви міста Градо, де бували флорентійські купці.

Оповідка шоста

С. 566. Король Карл Старий або Перший - улюблений Боккаччо представник Анжуйського двору.

С. 567. Граф Гвідо де Монфорте - найвірніший слуга двору Карла І і його вікарій у Тоскані в 1270 році.

С. 568. Джіневра і Ізольда - імена, взяті з відомих рицарських романів для створення романтичної атмосфери.

С. 570. Мессер Маффео да Паліцці - представник родини володарів Мессини.

Гвільєльмо делла Манья - точніше, д'Алеманья, лицар з товариства сина Карла II, Раймондо Беренгарйо.

Оповідка сьома

С. 571. «У той час, коли французів прогнано з Сицилії...» - тобто 31 березня 1282 року, під час Сицилійської Вечерні.

Бернардо Пуччіні - було сім флорентійських родин Пуччіні, але в жодній не фігурує ім'я Бернардо.

Педро Арагонський висадився на Сицилії у серпні 1282 року.

С. 576. Чеффалу і Калатабелотта - зараз містяться у провінціях Палермо і Агрідженто.

Оповідка восьма

С. 577. «...коли Цезар Октавіан не називався ще Августом...» - римський імператор Октавіан (63 до н.е. - 14 н.е.) дістав від Сенату титул Августа, що значить «Звеличений богами». До того він очолював тріумвірат - колегію з трьох осіб, що правили Римом.

Публій Квінцій Фульв та ін. - патриціанська родина Квінціїв мала чотири гілки: Цинциннатів, Капітолінів, Фламінів і Кріс-пінів, але не Фульвіїв. [659]

C. 578. Apicminn (V ст. до н.е.) - старогрецький філософ-гедоніст, який учив, що метою людського життя є насолода. Тут мається на увазі якийсь учитель філософії з тим же іменем.

С. 588. Претор - представник вищої судової влади в Давньому Римі.

Оповідка дев'ята

С. 591. Фрідерік І - Фрідерік Барбаросса.

Потентат - можновладець, монарх.