Слава ЗСУ!

Біллі задер полу сорочки, показавши великий пістолет у потертій чорній кобурі.

— Кольт один-дев’ять-один-один[332], — сказав він. — Повний автомат. Вінтажний, з Другої світової війни. Він теж старий, але свою роботу зробить.

— Абро? — запитав Джон. — Як ти вважаєш, можуть кулі вбити тих істот чи тільки дитячі хвороби?

Абра не відривала очей від пістолета.

— О, так, — сказала вона. — Кулі подіють. Вони не примарні люди. Вони такі ж реальні, як ми.

Джон подивився на Дена й сказав:

— Я так гадаю, в тебе зброї нема?

Ден похитав головою і подивився на Біллі.

— Маю ще оленячу рушницю, можу її тобі позичити, — сказав Біллі.

— Цього… може бути недостатньо, — сказав Ден.

Біллі помислив.

— Окей. Я знаю парубка одного, там, у Медісоні[333]. Він купує і продає потужніше знаряддя. Деякі речі набагато потужніші.

— О Господи, — промовив Дейв. — Що далі, то гірше. — Але більше не сказав нічого.

Ден запитав:

— Біллі, ми могли б зафрахтувати потяг на завтра, якщо нам захочеться на заході сонця влаштувати пікнік у Клауд-Гепі?

— Звичайно. Люди так повсякчас роблять, ’собливо після Дня праці, коли ціна знижується.

Абра усміхнулася. Цю її усмішку Ден уже бачив раніше. Це була її лиха усмішка. Він загадався, чи не передумали б оті з Правдивого Вузла, якби знали, що їхня ціль має таку усмішку в своєму репертуарі.

— Добре, — промовила вона. — Добре.

— Абро? — Дейв виглядав спантеличеним і трохи наляканим. — Що?

Абра проігнорувала батька наразі. Заговоривши натомість до Дена.

— Вони заслужили на таке за те, що вони зробили хлопчику-бейсболісту.

Вона витерла собі рот складеною в чашечку долонею, ніби хотіла стерти ту усмішку, але коли прибрала руку, усмішка залишилась на місці, крізь стоншені губи проглянули вершечки її зубів. Вона стиснула пальці в кулак.

— Вони заслужили на це.

Частина третя

Справи життя і смерті

Розділ тринадцятий

Клауд-Геп

1

Відділення поштової служби «І-Зі» містилося на торговій вуличці, між «Старбаксом»[334] і «Автозапчастинами О’Рейлі»[335]. Крук зайшов туди скоро після 10:00, показав своє посвідчення на ім’я Генрі Ротмена, розписався за посилку завбільшки як взуттєва коробка і з нею під пахвою вийшов надвір. Попри кондиціоноване повітря, у «Віннебаго» густо тхнуло запахом хвороби Баррі, але вони якось звикли і майже його не відчували. На коробці малася зворотна адреса якоїсь компанії з постачання сантехнічного обладнання у Флашингу[336], Нью-Йорк. Там насправді існувала така компанія, але до цієї посилки вона стосунку не мала. Крук, Зміїне Жало і Джиммі Арифметика дивилися, як Горіх розрізає липку стрічку своїм швейцарським армійським ножем і розтуляє стулки. Він витяг амортизаційну прокладку з дутого поліетилену, потім подвійний шар вати. Під усім цим, у пінопласті, містилася велика, без жодних написів, пляшка з солом’яного кольору рідиною, вісім шприців, вісім дротиків і якийсь немудрящий пістолет.

— Свята срака, та цього достатньо, щоби весь її клас відправити у Середзем’я[337], — промовив Джиммі.

— Роза ставиться з великою повагою до цієї маленької chiquita[338], — сказав Крук. Він дістав з пінопластового гнізда пістолет-транквілізатор, роздивився його, поклав назад. — І ми також будемо так ставитися.

— Круче! — голос у Баррі звучав замулено, хрипко. — Іди-но сюди!

Крук залишив вміст коробки на Горіха і пішов до чоловіка, що пітнів на ліжку. Баррі покрився вже сотнями яскраво-червоних плямок, його запухлі очі ледь відкривалися, жмут волосся прилип йому до лоба. Крук відчував, як від нього пашить гарячкою, але Хінець виявився збіса значно міцнішим за Діда Фліка. Він усе ще не зациклювався.

— З вами, хлопці, все гаразд? — запитав Баррі. — Нема гарячки? Нема цяток?

— Ми в порядку. Не переймайся нами, тобі треба відпочивати. Може, поспати трохи.

— Висплюся, коли помру, а я поки ще не мертвий, — спалахнули очі Баррі в червоних прожилках. — Я її вчепив.

Крук, не роздумуючи, ухопив його за руку, тільки нагадав собі, що треба її потім помити гарячою водою з великою кількістю мила, а потім загадався, яка з цього може бути користь. Вони всі дихають одним із ним повітрям, всі по черзі допомагають йому з горщиком. Їхні руки постійно всього його торкаються. — Ти знаєш, котра з тих трьох дівчат вона? Ти дізнався її ім’я?

---

  332 Створений 1911 р. Джоном Бравнінгом (1855—1926) для компанії «Кольт» пістолет 45 калібру «M1911», модифікації якого випускаються досі.

  333 Madison — засноване 1852 р. курортне містечко в Нью-Гемпширі на Срібному озері, де зокрема діє атракціон — маленька старовинна залізниця «Silver Lake Railroad».

  334 «Starbucks» — заснована 1971 р. сьогодні найбільша в світі кавова компанія і мережа кафе.

  335 «O’Reilly Auto Parts» — заснована 1957 р. мережа з понад 4 тис. спеціалізованих крамниць.

  336 Flushing — засноване 1645 р. голландцями місто на Лонг-Айленді, тепер район округу Квінз у Нью-Йорку; і одночасно гра слів: англійською назва міста означає «змив», хоча засновниками воно було назване Влісінген, на честь старовинного портового міста в Голландії, яке англійці завжди називали Флашинг і після завоювання голландської колонії в Америці так само стали називати й це.

  337 Середзем’я — світ, у якому відбуваються події знаменитого роману Дж. Р. Р. Толкіна «Володар перснів».

  338 Chiquita (ісп.) — манюня.