Слава ЗСУ!

- Алло?

-Лірочка, донечко, ти не проти якщо сьогодні я не прийду додому?

- Мам? - схлипуючи.

- Щось сталось? - Голос мами одразу стає занепокоєним.

- Ні, все нормально. Втомилась просто.

- Точно?

- Так. Все добре. Що ти там казала, що не прийдеш?

- Я хотіла з Антоном піти в кіно, а потім.... потім поїхати до нього. - В нерішучості відповідає мама.

- Добре. Відпочивай. За мене не переймайся.

- Ліро... Ти впевнена? В тебе такий голос....

- Мам, все чудово. - Гірко посміхаюсь сама собі. Нічого не чудово. Все летить вТартарари.

- Добре донечко. На добраніч.

- На добраніч, мам.

Кладу слухавку й падаю на диван розкинувши руки. Вечірнє сонце заглядає в вікно кімнати, розфарбовуючи все у лілово - червоний колір. Відсторонено думаю про роботу. Потрібно починати її шукати. Потрібно зайняти себе так, щоб не думати про університет. Я повинна сконцентрувати увагу на навчанні й роботі. Знову дзвонить телефон. Не дивлячись на екран знову кажу:

- Алло.

- Ліра, - Ліза схвильованим голосом починає, - сьогодні вечірка в клубі " Токіо ", не хочеш сходити? Розвієшся трохи.

З хвилину мовчу обдумуючи пропозицію.

- Гроші потрібні, Ліз. А в мене ще й портфель зіпсований.

- Я заплачу. - Відмахується подруга. - Йдемо?

А чому б і ні? Чому б не відволіктись від проблем й відірватись на повну?

- Йдемо.

- В десять я заїду за тобою.

- Добре.

Натискаю відбій, відкидаю телефон вбік, а в середині все ніби оживає від якогось невідомого мені передчуття. Зриваюсь з дивану і йду приймати душ. Потім вирівнюю волосся, вдягаю джинси й топ, наношу неяскравий макіяж на бліду шкіру, намагаючись надати їй рум'янцю, але провалююсь повністю. Змиваю все, залишивши лише туш. Дивлюсь на годинник: 22:00. Одразу ж дзвонить Ліза.

- Я в таксі. Виходь.

- Добре. Вже.

З невідомим раніше передчуттям виходжу на двір, сідаю в таксі на заднє сидіння до Лізи.

- Ну, готова? - Питається вона.

- Так. - З посмішкою. - Готова.

Приїхавши до клубу, Ліза завдяки грошам батьків садить нас за один із VIP- столиків, замовляє два алкогольних коктейлі розглядаючи танцмайданчик. Спітнілі тіла хлопців й дівчат приблизно мого віку танцюють в унісон похитуючи стегнами в такт музиці. Деякі пари притиснувшись один до одного цілуються в світлі диско - кулі та мигтючих кольорових вогнях.

Офіціант приносить коктейлі з хитромудрим плетінням декількох трубочок, ставить на стіл і йде до інших столиків. Майже залпом випиваємо коктейль, замовляємо ще декілька різних починаючи із Лізою сміятись зі всяких дурниць. Музика гримить в вухах, баси проникають в саме тіло. Здається ніби вона торкається мене із середини. Алкоголь б'є в голову і тіло хоче пускатись в танець. Несподівано до нас підсідає Єгор із декількома незнайомим хлопцями. Обіймає Лізу, одразу ж полізши її цілувати. Решта замовляє декілька пляшок горілки сік, закуску й кальян. Коли офіціант все приносить випускають клуби диму в повітря. Відчуваю як хтось пригортає мене до себе, спітнілі долоні проводять по оголеній шкірі живота. Здригаюсь, відкриваю помутнілі очі від спиртного. Уважно дивлюсь на хлопця який притягує мене ближче випускаючи дим мені в обличчя.