Слава ЗСУ!

Силу сильного явлю,

Волю вільного вволю!

Дівча Геть од мене! В цьому тілі Теж є смілий, вільний дух; Наші волі рівні в силі,

Ми не зносимо наруг.

Із зухвалого насильця Насміюся я сама:

Обпалю тобі я крильця, Загорівшись жартома.

(Займається, здіймаючись угору).

Линь за мною в синь безжурну, Линь за мною в тінь похмурну, Линь за тим, чого нема!

Евфоріон

(обтрушуючи рештки полум\'я) Тут гущина лісів,

Хмура тіснота скал;

Рве мене в шир морів Рвійний юнацький пал. Буйного вітру квиль,

Буряний рокіт хвиль Манять мене завжди,—

Хочу туди!

(Стрибає все вище по скелях). Гелена,Фауст і хор Він дедалі пнеться ввись!

Ой дитино, бережись!

Бвфоріон Вище, вище підіймуся, Ширше, ширше подивлюся. Знаю вже, де це я:

Між островів сія Пелопса любий край, Хвиль і вітрів розмай.

Хор

Якщо ці гори й ліс Тобі немилі —

Глянь, виноград поріс Всюди по схилі,

Мов у земнім раю,

Віття плоди аж гнуть...

В лагіднім цім краю Лагідним будь!

Бвфоріон

Мрієте ви про мир? Віриш у мрії — вір!

Бій — нині оклик мій, Бій, переможний бій!

Хор Хто прагне.воєн І зневажа спокій,

Той недостоїн Щастя надій.

Бвфоріон

Краю цього сини Знають огонь війни;

В бій вони сміло йдуть, Кров свою щиро ллють. Дух їх не скориться Зроду ярму;

Хто з гнітом бореться, Слава тому!

Хор

Знявся вгору — подивіться, А здається, не малий.

Весь іскриться, ніби криця, У побідний рветься бій.

Евфоріон

Що там стіни, що там мури — Сам собою кожен будь!

Кращий захист проти бурі — Чоловіка мужня грудь.

Хочеш в вільній жить країні — Зброю звір і в бою вир!

Кожна жінка — героїня,

Кожен хлопчик — богатир.

Хор

Слава поезії,

Вись до небес її!

Хай, мов ясна зоря,

Звідти вона сія!

І з далин луна Всім нам чутна, гучна Пісня твоя!

Евфоріон

Ні, вже не лагідна дитина, Юнак озброєний гряде,

А з ним хоробрая дружина — Все сильне, вільне, молоде. Мерщій Убій!

Той шлях до слави приведе. Гелена і Фауст

На порозі існування,