Слава ЗСУ!

Фауст

Попівщина!

Мефістофель

Попи й зробили це,

Щоб убезпечить повне черевце;

Вони поспільство сколотили І ворохобню освятили.

От цісар той, наш приятель старий,

Іде сюди чи не в останній бій.

Фауст

А жаль його: він добрий був і щирий.

Мефістофель

Покіль живий, не трать у щастя віри.

Ходім сердегу визволим з біди,

Врятуймо раз, а може, й назавжди;

Хтозна, що в небі зорі написали?

Всміхнеться доля — знайдуться й васали.

Виходять на середгір’я І оглядають військо, розташоване в долині. Знизу чути барабанний бій і військову музику.

Позицію обрали дуже вдало;

Щоб виграть бій, за нами діло стало.

Фауст Якого тут чекать добра?

Це все мана, це все мара.

Перемагає завше вмілий!

Не забувай великих цілей І ні на що не потурай.

Як цісарю на поміч станеш,

У вічну державу дістанеш Безмежний прибережний край.

Фауст

Ти діяв скрізь — і тут подій. Візьмись на штуки й виграй бій.

Мефістофель

Тепер тобі можливість дам:

Цим разом ти командуй сам.

Фауст Висока честь, хоч і для кого, Командувать, не тямлячи нічого.

Мефістофель

Як генеральний штаб працює, Фельдмаршал втоми не відчує. Давно я ждав великих справ, Військову раду сформував Я з сил гірських заздалегідь;

Тепер їх знай у хід пустить.

Фауст Я бачу онде збройний стан.

Чи ти підняв усіх горян?

Мефістофель

Ні, квінтесенцію саму,

Як Пітер Сквінс, я з них візьму.

Увіходять Т р о є Дужих. (Сам. U, 23,&)

Мефістофель Дивись, ідуть мої герої;

Вони, як бачиш, різних літ,

У різнім одязі і зброї,

Та всі воюють так як слід.

(Доглядачів).

В наш час скорили всі смаки Лицарські панцири і лати;

Алегоричні вояки Напевне будуть успіх мати.

Рубай

(молодий, легко озброєний, строкато вбраний)

Хто йде на мене — смільчака Одним ударом перекину,

А боягуза, що втіка,

Однак піймаю за чуприну.

Хапай

(середніх літ, добре озброєний, багато вбраний)

Та бійка — байка, ні до чого,