Слава ЗСУ!

Ми на вивідки ходили,

І туди й сюди пройшли,

Та новини лиш немилі Вам із краю принесли.

Зберегло багато вірність Владі цісарській твоїй,

Тільки ж черні непокірність їх утримує від дій.

Цісар

Себе лише тепер пильнує всякий;

Ні честі, ні обов’язку, ні дяки.

І невтямки всім себелюбцям тим — Горить сусід, і в них займеться дім.

Головнокомандувач

Ось другий вісник ледве суне схилом, Здорожився, тремтить бідак всім тілом.

Другий вістовник

Ми дізнались, як зчинився, Закрутився веремій:

В них зненацька появився Імператор там новий.

А за ним, як темна хмара,

Йде затуркана юрба,

Мов овець дурних отара За баранчиком сгриба.

Цісар

Цей самозванець на руку мені,

Свій сан тепер ціную я вдвійні.

Лиш як солдат одяг я цю броню — Велику справу нині бороню.

Серед блискучих гульбищ і забав Завжди по небезпеці я скучав За радою недбалих двораків Я грав в кільце, а про турніри снив.

Не одвертай од воєн ви мене,

Було б уже ім’я моє гучне.

Як полум’я круг мене вирувало,

В грудях відчув я силу небувалу;

Стихія йшла на мене в люті дикій,

То був міраж, але міраж великий.

Свою колишню здержливість байдужу Я славним ділом нині надолужу.

(Висилає герольдів викликати на герць самозванця).

Увіходить Фауст у панцері, в шоломі з напівопущеним забо ролом. ТроєДужих, одягнені й озброєні, як було вказано вище.

Фауст

Прийшла до вас неждана допомога,

І дужим не завадить осторога.

Ти знаєш, може, що гірські народи Очитані в святім письмі природи.

Покинувши давно рівнини бідні,

Ці духи стали горам ніби рідні;

Серед ущелин темних і проваллів,

У благородних випарах металів То зводять речовини, то розводять І досвідом завжди нове знаходять.

Вони легкими пучками узори Із мінералів створюють прозорі,

І крізь кристал мовчазний знахарі Вбачають все, що діється вгорі.

Цісар

. Я вислухав усе, що ти казав,

Але, мій друже, переходь до справ.

Фауст

Нурційський славний некромант, сабінець, Твій вірний раб, прислав тобі гостинець.

Вже смерть його надходила зловіще,

Вже хмиз тріщав, курилося кострище,

Сухі дрова горіти почали,

Видаючи дух сірки і смоли;