Слава ЗСУ!

Вже поняла вода площини скальні І, пінячись у ярості навальній, Каскадами лункими в діл реве.

Тут героїчний опір неможливий, Усіх знесе могутня сила зливи Мене самого острах огорта.

Мефістофель

Уже й злякавсь! Ця водяна морока Не для мого, а для людського ока, Мені ж дивиться — просто сміхота. Всі мечуться, як в пеклі грішні душі, І плавають кумедно так на суші,

Бо думають, що тонуть у воді,

Що їм уже залляло рот і вуші...

Усі в страшному сум’ятті.

Ворони вернулись.

Володарю ви добре послужили,

Та спробуйте тепер і власні сили. Летіть у таємничі кузні,

Де карли трудяться союзні,

Метал і камінь куючи;

Нехай скують огонь пекучий,

Яркий, блискучий і тріскучий Ті чарівничі ковачі.

Хоча могучі блискавиці Й падучі зорі-зоряниці У літню ніч не дивина,

Та блискавки поміж кущами,

Зірки шипучі під ногами —

То буде ява чарівна.

Добийтеся того відразу,

Уживши просьби чи наказу.

Ворони летять. Усе робиться, як велено. Мефістофель

Окрила тьма ряди ворожі,

Ідуть немов на бездорожжі.

То тут, то там, в’юнкі, сліпучі, Мигочуть вогники летючі.

Та до таких жахливих штук Потрібний ще несвітський гук.

Фауст

Ті лати, що німіли в склепній тиші, На вільнім вітрі стали здоровіші; Забрязкали, завили, загули, Різноголосий шарварок звели.

Мефістофель

Тепер не буде їм угаву;

Зчепились за лицарську славу,

Як у блаженну давнину.

І рук і ніг блискочуть шини,

Неначе гвельфи й гібеліни Продовжують свою війну.

В них ворожда спадкова, вічна, Непримиренна й невідклична — Зчинили бійку знов страшну.

В чортівських гульбищах до речі Оті партійні ворожнечі Та одчайдушная гризня;

І тут той дух ляка панічно,

Регоче дико, сатанічно,

Долину жахом ісповня.

В оркестрі бойовий шум, що врешті переходить у бадьорі маршові мотиви.

У ШАТРІ САМОЗВАНЦЯ Трон, пишна обстановка. Хапай, Підбирайка.

Підбирайка Сюди ми першими прийшли.

Хапай Летіли швидше, ніж орли.

Підбирайка

Які багатства тут лежать!

З чого почать і чим кінчать?

Хапай

Немає ліку тут скарбам.

Що потягнуть, не знаю й сам.

Підбирайка